Видимі символи таїнства Подружжя
Про те, що означають видимі символи таїнства Подружжя, а також добра що приносить це таїнство, розповідає о. Зиновій Павлиш . . . .
У святому таїнстві Подружжя Святий Дух обдаровує подругів надприродними ласками, співділаючи з якими, чоловік і дружина мають можливість виконували свої завдання та обов’язки.
Крім цієї невидимої, надприродної ласки в таїнстві Подружжя є й видимі символи.
1) Обручки – знак вічності та нерозривності шлюбного союзу, як вічною і безперервною є благодать Святого Духа. Обручки також символізують вічну любов Бога до людей та взаємну любов чоловіка та дружини. Вони є знаком цілковитої довіри молодят одне до одного. Вони є знаком того, що їхній шлюбний союз триватиме безконечно, як саме кільце.
2) Вінці, корони символізують дошлюбну чистоту молодят та є прообразом духовного шлюбу віруючої людини з Богом. Вони також є вінцями Царства Божого: «…Прийми вінці їх в Царстві Твоїм, зберігаючи їх чистими, непорочними і бездоганними на віки віків».
3) Свічка символізує присутність самого Господа, Який сказав: «Я – Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя».
4) Рушник символізує майбутню життєву дорогу, по якій чоловік і дружина повинні пройти спільно і в радості та добрі, і в смутку та горі.
Коли Подружжя дійсне і дозволене
Аби святе таїнство Подружжя було важним і дозволеним, воно повинно бути укладене законами та постановами, які видала свята Христова Церква.
1) Закон про подружні перепони описує обставини, які роблять християнське подружжя недійсним або недозволеним. Ось ці обставини: примус, брак приписаного віку, споріднення, посвоячення, вищі свячення, чернечі вічні обіти, статеве безсилля з боку чоловіка чи жінки. Подружжя, укладені в Церкві з переліченими вище перешкодами, є недійсні.
2) Якщо молоді є різних обрядів, Церква наказує, щоби таїнство Подружжя відбулося в обряді молодого.
3) Церква постановляє, щоби молодята обов’язково пройшли передшлюбну науку та склали відповідний іспит.
4) Церква постановляє, щоби молодята перед прийняттям таїнства Подружжя обов’язково приступили до таїнства Покаяння та прийняли Євхаристію, бо Подружжя – це таїнство живих, і хто приймає його в тяжкому гріху, скоює новий гріх та не отримує тих ласк, які Бог бажає дати їм у подружжі.
Добра таїнства Подружжя
Розрізняємо три добра святого таїнства Подружжя: потомство, вірність та нерозривність.
Першим добром є потомство, яке покладає на подругів особливі обов’язки – навчити їх спасенної Божої науки та провадити дорогою до Небесного Царства.
Це добро надзвичайно велике в очах апостола Павла: Жінка «спасеться через народження дітей…» (1Тим. 2:15). І доповнює: «…якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою».
Церква також нагадує: «Маєш діти? Повчай їх і нагинай від днів їхнього дитинства!». Усім добре відомо, що вчитися різних наук легше і краще в дитячому та молодому віці, ніж у старості. Народна мудрість, також каже: «Нагинай галузку поки молода, бо як виросте – можна зламати».
Один знаменитий філософ образно охарактеризував це так: «Той, хто вивчає Божу науку в дитинстві, подібний до юнака, який одружився з дівицею. Вона подобається йому, а він – їй, вона пригортається до нього, а він – до неї. До кого ж подібний той, хто вивчає Божу науку в старості? Він подібний до старця, який одружився з дівицею. Вона подобається йому, але він їй – ні, він пригортається до неї, а вона – відсувається».
Найкращим способом виховання дітей є особистий приклад. Народна мудрість каже: «Слово повчає, а приклад потягає». Тому, коли діти бачитимуть, що тато і мама живуть у мирі, злагоді й любові, спільно моляться та ходять до церкви, сповідаються і приймають Євхаристію, то й самі робитимуть це, бо кожна дитина бажає бути подібною на батька і матір. Коли ж діти цього не бачать, а особливо коли батьки ще й подають поганий особистий приклад, це призводить до сумних наслідків.
Другим добром є подружня вірність. Це ніщо інше, як чітке виконання подружньої присяги, яку подруги складали перед Богом, одне одним та всіма присутніми, склавши руки на Євангелії. Подружня вірність вимагає, щоби між подругами панувала взаємна та свята любов. Ісус Христос бажає, аби любов подругів була подібна до тієї, якою Він любить Свою Церкву, тоді ця любов існуватиме вічно: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї… а жінка нехай боїться свого чоловіка» (Еф. 5:25,33).
Третім добром є подружня нерозривність, яка базується на словах Ісуса Христа: «Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає» Адже подруги свідомо і добровільно присягали на спільне подружнє життя аж до смерті. І тільки смерть може їх звільнити від складеної ними присяги.
Ісус Христос наказав жінкам не полишати своїх чоловіків та вдруге не виходити заміж: «Жінці з чоловіком не розлучатися, – якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, – і чоловікові не залишати своєї жінки» (1Кор. 7:10-11).
Спаситель так строго наказує, бо святе Подружжя як таїнство є прообразом таїнственної злуки Ісуса Христа і Його Церкви, яка є постійною та існуватиме вічно.
Фундаментом подружнього життя є впокореність, терпеливість та милосердя. На цих чеснотах виростає і будується правдива та щира любов, яку зможемо зберегти та пронести через все наше життя аж до смерті. А щоби це сталося, треба постійно цю любов оберігати, збагачувати та примножувати. Це можливо тільки тоді, коли Бог, який є Любов, стане основою нашого подружнього життя.