Спостерігати Боже милосердя

“Чому Господь Ісус Христос воскресив саме сина наїнської вдови?” – роздумує Михайло Лукін . . .

Багатьох людей відлякує від Християнства ніби складність для сприйняття. Багато хто вважає, що Християнство – це релігія про духовні, піднесенні речі, які не збагнути простим смертним. Лише обрані, «святі» можуть сприйняти їх. І як не дивно, але люди не помиляються, всі їх припущення відповідають дійсності. Людському розуму не збагнути речей про які йде мова в Біблії, книзі, на якій базується християнське вчення. Лише Господь Бог може просвітити людину істинами, що сховані в цій вічній Книзі.

Але Господь готовий відкрити біблійні істині всім і кожному, недаремно Господь Ісус Христос закликає: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11:28). А також запевнює: «Того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть» (Ін. 6:37). Отже, біблійні істини не заховані від нас, їх здатен збагнути кожен, хто шукає Бога у світі і своєму житті. Головне – це віра і бажання слідувати за Христом за будь-яку ціну. От так розпочинається шлях святості, життя присвяченого Богові.

І тоді людині поступово почнуть відкриватися в Біблії, а через неї і в оточуючому житті цілком очевидні речі, які раніше ця людина банально не помічала. Передусім, це стосується Божої любові до кожного з нас: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16). І прояви цієї любові будуть відкриватися їй у все більшій мірі. Ясна річ, що Господь піклувався про людину і до її навернення, проте вона раніше сприймала ці прояви як належне, але тепер вони стають запевненням Божих обітниць і зміцнюватимуть у вірі.

І після цього цій людині не здаватимуться вже вигаданими епізоди з євангельської розповіді, зокрема з воскресіння сина наїнської вдови: «Коли ж Він підійшов до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач. І, підійшовши, доторкнувся до мар; ті, що несли, зупинилися, і Він сказав: юначе, тобі кажу, встань! І мертвий сів і почав говорити; і віддав його Ісус матері його» (Лк. 7:12-15).

Багато скептиків взагалі не сприймають факт воскресіння, хтось, можливо, заперечує той факт, що юнак помер: ніби він міцно заснув, а всі вирішили, що він помер. Певно, ці скептики оцінюють інших людей за рівнем власного інтелекту (як можна здогадатися, вкрай низького). Дехто ж, задається питанням, чому Христос воскресив саме цього юнака? Що в Юдеї в той час не помирали інші люди? У чому особливість цього юнака? Щоб знайти відповідь на ці запитання треба просто уважно вдивитися в біблійний текст: «Побачивши її (вдову, яка втратила єдиного сина), Господь змилосердився над нею». Господь опинився поруч, побачив, відчув горе матері і змилосердився. От вона, відповідь – Боже милосердя.

Через це милосердя Господь воскресив цього юнака, свого часу Він воскресить кожного, хто повірив у це милосердя і чекав на Нього. А також сам був милосердним для ближніх і близьких. І що складного в усьому цьому? Що залишається незрозумілим для людей, які стверджують, що Християнство є вкрай складним для сприйняття? Може проблема не у вченні Христовому, а в самих людях, в їх скам’янілих серцях?

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: 20 неділя після П’ятидесятниці