Молитва як осиковий кілок?

Про молитви-обереги роздумує священик Сергій Круглов . . .

Багато людей цікавляться молитвами-оберегами від усілякого прояву зла. Але що таке взагалі молитва? Просто – розмова людини з Богом. Дитини – з Отцем Небесним. Вдячність, прохання, покаяння, іноді – просто невиразний лепет, розмова. Неважливо, чи виражена сталими у віках формулами чи просто словами «як є», від серця – але розмова.

А хіба можна врятуватися – розмовою? Врятуватися можна – тільки активною дією. Це всім відомо в житті. Активним протистоянням злу, тобто – виконанням заповідей Божих.

І далі: а чи можна «врятуватися» самому? Докласти зусилля – так. Але Спаситель у нас один – Христос.

І ще: а від якого зла можна врятуватися? Від зовнішнього, від чудовиськ і вампірів? Той, хто хоч трохи спробував жити по-християнськи, дуже скоро розуміє: головне зло – усередині мене. Гордість. Нелюбов. Похіть. Лінь. Страх. Ласолюбство. Заздрість. Невіра. Не чудиська з іклами, що налітають ззовні, – а непримітні зовні буденні пристрасті, що гризуть як паразит зсередини.

Отже, якщо на підступи зла відповідати не «молитвою-заклинанням», а зверненням до Христа, єднанням з Ним і життям згідно Його заповідей – то і саме життя зміниться. Воно перейде зовсім в іншу сферу. У ту, де не буде вже відьом, вовкулаків, чудовиськ з дитячих фантазій, що так захоплює нас, але буде справжнє життя. Вічне. А про нього і про те, що нам дійсно потрібне, щоб у ньому жити – зовсім інша розмова.

Автор: священик Сергій Круглов