Проти «війни»

Про росіян, які сьогодні виступають проти війни в Україні, проте впритул раніше “не помічали” злочини путінського режиму, роздумує редакція сайту . . .

Все більше чується, що багато росіяни «не такі» і вони проти «війни», хоча на самій рф немає ніякої «війни», а проводиться «спецоперація», і виходячи з цього їх протести втрачають будь-який сенс з позиції «таких» росіян, які якраз за «війну» і підтримують путіна. Проте протести проти «війни» на рф взагалі позбавлені сенсу і з позиції елементарної логіки, адже рф досягла такого рівня моральної деградації, що просто не може існувати без ненависті і війни. В іншому випадку ця країна (якщо це територіальне утворення ще можна назвати країною) просто зникне з політичної мапи світу. Війна для рф стала сенсом її жалюгідного існування і з цим вона вже нічого не може зробити як тільки сіяти навколо себе руйнацію і горе.

Так що демонстрантам на рф треба виходити вже не проти «війни», а виступати проти самого існування рф як цілісної держави. А на таке насправді мало хто здатен: чи то через страх стати терористом в очах оточення і слідчих органів, чи то через страх визнати простий і не менш очевидний факт – що вони, росіяни, вже давно живуть у державі-терористі. Визнати не тільки це, але і те, що вони самі доклали до цього руку. Як саме? – Усе дуже просто, рф окупувала не шайка путіна, рф передусім окупувала ненависть до всього живого. Рф, так би мовити, перетворилася на зло в чистому вигляді.

Проте це становлення зла зайняло більше двох десятків років і на самих початках проявляло себе доволі, якщо так можна висловитися, «миролюбно»: все робилися задля «блага» людей (до цього «блага» ми ще повернемося). Задля «блага» людей нищили Чечню, Грузію, Сирію, Донбас, а зараз – Україну, і не факт, що ці «благодіяння» скоро припиняться. Задля «блага» придушували свободу слова, свободу мітингів, можливість висловлювати власну думку. Загалом, заради цього міфічного «блага» коїлося безліч мерзенних речей, і тут, раптом, на рф почали «пробуджуватися» люди, які почали заявляти, що вони проти «війни». Хотілося спитати, проти якої саме?

Як мовиться, пізно пити «Боржомі», коли нирки відмовляють, пізно виступати проти «війни», коли сама війна стала сенсом існування твоєї країни. Лише можна задаватися питанням, чому деякі росіяни все ще виходять на так звані «антивоєнні» мітинги? Що спонукає їх робити це? – Нам особисто байдуже. У цьому питанні залишимо розбиратися самим росіянам. А для себе лише запам’ятаємо, що задля «блага людей» у світі коїлося чимало страшних речей. Чого тільки вартують слова первосвященика Каяфи: «Краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув» (Ін. 11:50). Цим «одним чоловіком» був Господь Ісус Христос, і Його смерть не відвела ізраїльтян від страшної долі, яка спіткала їх через приблизно сорок років від описуваних подій, коли римські війська вщент знищили Єрусалим разом з його жителями…

Те саме і чекатиме рф. Скільки років, десятиліть займе її деградація і розпад – одному Богу відомо, але це неодмінно станеться. І байдуже, що будуть з цього приводу думати-гадати «такі» і «не такі» росіяни. У них було досить часу, щоб не допустити це, тепер же вони стають безпосередніми учасниками драматичних подій розпаду російської імперії. З чим їх щиро вітаємо.

Редакція сайту