Мироносиці біля порожнього Гробу, Петер Йозеф фон Корнеліус

Про непомітний для людей, але важливий для Бога подвиг служіння жінок-мироносиць, роздумує редакція сайту . . .

«Після цього проходив Він (Ісус Христос) по містах і селах, проповідуючи і благовістячи Царство Боже, і з Ним дванадцять. І деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, та Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому з майна свого» (Лк. 8:1-3), – так стисло євангеліст Лука описав служіння Спасителю деяких жінок. Господарське служіння, на яке і по нинішній день у Церкві не сильно звертають уваги, вважаючи його «звичайнісінькою» річчю. Інша справа, пастирське служіння, яке відбувається у всіх на виду, або ж те саме господарське служіння, що пов’язане із зведенням храмів чи проведенням якихось масових заходів. Ці служіння здатна побачити безліч народу, вони здатні прославити тих людей, які прилучилися до їх виконання, тому завжди стільки охочих (ясна річ, у відносних величинах) бути задіяними в них.

Зовсім по іншому відбуваються справи, коли доводиться буквально тягнути на собі тягар того служіння, який свого часу поклали на себе жінки, що оточували Спасителя: дбати про харчування, ночівлю, прання та лагодження одягу – усе те, що зазвичай робили жінки у власних домівках, а тепер перенесли в площину Церкви, якій ще належало народитися. Здавалося б, ці жінки, про більшість з яких нам відомо лише імена, начебто нічого суттєвого не зробили: вони виконували рутинну, побутову роботу, яку виконували до того ледь не щодня, але зауважте, як високо оцінив їх служіння Господь: вони стали першими свідками Христового воскресіння! Не варта, яку поставили біля гробниці, адже від переляку вояки повтікали не збагнувши, що відбулося буквально біля них; не учні, які не повірили свідоцтву жінок, які повідомили їм, що Гробниця порожня; вже не кажучи про фарисеїв і юдейське духовенство.

Ніхто не повірив, окрім жінок, які до цього весь час були в тіні, були, як би сьогодні висловилися, на задніх рядах, а тепер, за волею Господньою, виявилися на перших. От так останні стали першими (див. Мф. 19:30). Що ж стало причиною такого Господнього вивищення? Причина на диво проста: «Хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 18:14). Ці святі жінки не шукали почестей і слави людської, не шукали добрих посад у Божому царстві, вони просто на знак вдячності служили улюбленому Вчителеві, Який «раптом» виявився Господом! І засвідчив Він це зокрема власним воскресінням, першими свідками якого вони і стали.

Який урок можуть нам дати ці святі жінки? На це питання найкращу відповідь подає нам Біблія: «Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа… Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо» (Гал. 6:2,9); «Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не знаючи, гостинно прийняли ангелів» (Євр. 13:2) і «мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом» (1Кор. 15:58).

Редакція сайту

Усе по темі: Неділя жінок-мироносиць