Чи дійсно геній?

Багато людей вважають Гітлера, а з ним і путіна, мало не геніями, проте це насправді не так, вважає редакція сайту . . .

Часом путіна порівнюють з Гітлером. Хоча багато істориків і просто обізнаних на історії людей вважає таке порівняння не зовсім коректним: сучасний військовий злочинець значно поступається своєму попереднику. Що зробиш, копія завжди гірша за оригінал. А оригінал, тобто Гітлер, як кажуть ті самі історики та просто люди обізнані на історії, дійсно був геніальним, хоч і військовим злочинцем. І цьому твердженню багато хто вірить. І не дивно, адже це стверджують історики, а також люди обізнані на історії… Але чи дійсно Гітлер був геніальною людиною, чи скоріше з нього просто зліпили ідола і потім носилися з ним? Спробуємо розібратися, адже розглянувши постать Гітлера, ми зможемо дещо роздивитися і в самому путіні, а точніше, у феномені його успіху.

Насправді Гітлер не був ніяким генієм. Він був талановитим, харизматичним політиком, який досяг влади за допомогою демократичних виборів, ну а потім захопив владу в країні, яка ностальгувала за старими «добрими» часами, обіцявши її населенню повернути ті самі старі «добрі» часи. Слід визнати, у Гітлера на початку з цим щось вийшло, от лише подальший перебіг подій усі досягнення помножив на нуль, а Німеччину після себе він лишив у руїнах, із знищеною економікою, з гігантським втратами населення і відторгненими територіями. Так покажіть, у чому полягає «геній» цього злочинця? У тому щоб затіяти війну на два фронти фактично з усім світом і цілком логічно програти її, заразом убивши багато десятків мільйонів людей? Це не геній, а ідіотизм.

А тепер спробуймо розібратися в причинах, що спонукали багато людей вважати Гітлера справжнім «генієм». Основна причина криється в німецькому населенні: вони марили за «старими добрими» часами, а він ті часи повернув. Втім, на дуже короткий період часу, але попри цей факт багато його прихильників пам’ятають це і через те вважають «генієм». Також «геніалізації» цього історичного злочинця сприяли, як не дивно, країни, проти яких він вів війну. Особливо в цьому старалися Франція та срср. Слід нагадати, що перша країна ганебно програла йому війну, друга (срср) – ледь не програла. І причини їхніх поразок крилися в їх прорахунках, а зовсім не в якомусь дивовижному «генії» Гітлера, який просто вміло користувався сприятливою ситуацією, а коли сприятливі ситуації закінчилися, він сам ганебно програв. Але хто хоче визнавати свою дурість, краще зробити із супротивника мало не генія «всіх часів і народів», якому не соромно програти? Так і зробили, що з часом переросло в стійкий історичний міф про начебто виняткову «геніальність» Гітлера.

А тепер повернемося до наших сумних реалій. Розглянувши зовсім не геніальну постать Гітлера, можна легко дійти висновку, що путіну дійсно дуже далеко до цього злочинного діяча: він не вигравав демократичних виборів і харизми такої в нього нема. А що є спільного між ними, так це народ, який скучив за «старими добрими» часами та «сильною рукою», як у випадку з путіним. Спільним є також те, що для бункерного диктатора склалася дуже сприятлива ситуація з високими цінами на нафту, чим він і скористався для посилення власного злочинного режиму, заодно давши росіянам, втім, більше в телевізорі, ніж наяву, те, що вони хотіли: «старі добрі» часи та «сильну» руку. І росіяни повірили, що на чолі їх країни сидить справжній геній. Повірили до такої міри, що не хочуть повертатися в сувору реальність, де немає нічого доброго і «старого», а на чолі їхньої країни сидить зовсім не «геній всіх часів», а військовий злочинець, а вони є його співучасниками. А таке дійсно важко визнати.

А що оточуючі країни? А країни, яким було зручно мати з таким «генієм» бізнесові справи, проґавили той момент, коли він переродився в нову іпостась Гітлера, і щоб не визнавати власну дурість, вони вирішили піти вже звичним шляхом: породити новий міф про чергового «геніального» виродка.

Редакція сайту

Сумні хроніки