Куди дивиться Бог?

Одна з правд Божих полягає в тому, що «кожен з нас дасть за себе відповідь Богові», – нагадує редакція сайту . . .

Зараз в Україні склалася доволі цікава і не менш сумна ситуація: якщо одні люди проявляють чудеса жертовності та взаємодопомоги, то інші проявляють не меншу ницість, коли намагаються заробити на чужому горі. І мова зараз не про ворогів-окупантів, а про тих самих громадян України, які чи то співпрацюють з ворогом, чи крадуть гуманітарну допомогу з метою подальшого перепродажу, зокрема тим самим людям, яким вона призначалася, чи чиновників-корупціонерів, які живуть за старими схемами (або ж намагаються запровадити нові) і навіть не намагаються щось змінити у своїй діяльності. Дивитися на це неприємно, більше того, гидко, але насправді в цьому немає нічого нового: подібне відбувалося в усі часи і в різних куточках створеного Богом світу: «Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9). І недарма ми згадали Творця, адже часто багато людей у подібній ситуації задаються питанням: «А куди дивиться Бог на таке беззаконня?».

Прямої і чіткої відповіді на це питання, яка б задовольнила б усі верства населення, навряд чи можна знайти. А найкраще в такому випадку поставити зустрічне запитання оточуючим, а передусім самим собі: «А щоб ви самі (я сам(а)) зробили в такому випадку?» Але тільки не поспішайте з відповіддю (з висновками), бо якщо будете надмірно критичними в цьому плані, то Господь неодмінно поставить вас у подібні умови, з метою випробовування: чи зможете ви відповідати власним судженням, словам. І це не просто припущення, а висновок з наступних біблійних принципів: «Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мф. 12:36,37) та «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Мф. 7:1,2). І щиро радимо вам не ігнорувати ці біблійні принципи, «бо не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37).

Отже, слово Боже, Біблія акцентує увагу на нашій особистій відповідальності, а не на тому, що коїть та чи інша людина. Звісно, це не скасовує того факту, що ми повинні явні погані, гріховні речі називати поганими і гріховними, втім, як добрі – добрими. Інакше, ми нічим не будемо кращими за тих людей, які коять ці непотрібні речі, і відповідно понесемо заслужене покарання: «Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке – гірким!» (Іс. 5:20). Звичайно, дехто може слушно зауважити, що не називати зло злом, це зовсім не означає вважати зло добром, проте вже так повелося, що якщо люди тривалий час не називають зло злом, то вони з часом почнуть вважати його добром, як це на наших очах сталося в путінській росії. Так що, попри всі цілком можливі неприємності чи навіть загрози, варто триматися правди Божої стосовно себе і оточуючого світу.

А одна з правд Божих полягає в тому, що «кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:12). Саме за себе, а не за когось іншого: «І сказав мені (Христос Іоанну): не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько. Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його» (Одкр. 22:10-12). А за такого перебігу подій, загалом байдуже, що роблять (коять) інші люди, набагато важливіше, що робимо (коїмо) особисто ми.

Редакція сайту


Ваш коментар: