Чи всяке багатство чи убозтво від Бога
Не будемо заздрити багатим і зневажати бідних, бо і те, і інше буває від Бога і не від Бога. Як же, говориш, сказано: “…бідність і багатство – від Господа” (Сир. 11:14). Але спитаємо тих, хто заперечує нам: чи всяке багатство і бідність від Бога? Хто може дати відповідь на це? Бо ж ми бачимо, що багато хто багатіє розкраданням, чародійством та іншими подібними засобами, і, володіючи цим багатством, навіть недостойний життя. Що ж, відповідай мені, чи можна сказати, що це багатство від Бога? Ні. Звідки ж? Від гріха.
Блудниця, оскверняючи своє тіло, багатіє; також і злодій, підкопуючи стіни, накопичує неправедне багатство. Отже, чи всяке багатство від Бога? Та вислухай, буває і бідність не від Бога. Якщо який-небудь непоміркований юнак витратить багатство на блудниць, на чародіїв чи на якісь інші схожі примхи, і стане бідним, то чи не явно, що це сталося не від Бога, але від власної непоміркованості? Також, якщо хтось стане бідним від неробства, якщо хтось стане вбогим через нерозсудливість чи через те, що здійснював небезпечні і незаконні справи, то чи не цілком зрозуміло, що ніхто з них і подібних їм людей не став бідним через Бога?
Яку ж Бог посилає бідність і яке багатство? Згадай патріарха і взнаєш, яке багатство посилається Богом. Він зробив багатим Авраама і після нього Іова, як сам той говорить: “Невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати?” (Іов 2:10). І багатство Якова походить звідси. Буває від Нього і бідність, гідна схвалення, котру колись Він пропонував багатому наступними словами: “Коли хочеш бути досконалим, – сказав Ісус до нього, – піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною” (Мф. 19:21); також – учням, коли давав їм наступну заповідь: “Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття…” (Мф. 10:9-10).
Отже, не кажи, що Він дає всяке багатство; відомо, що воно накопичується і вбивствами, і розкраданням, і багатьма іншими засобами. Але якщо багаті, скажеш, не корисні нам, то для чого ж вони існують? Що сказати на це? Те, що не корисні ті багаті, котрі такими засобами зробили себе багатими, а збагачені Богом дуже корисні. У цьому можна пересвідчитися з самих їхніх справ. Авраам володів багатством на користь усіх прочан і тих, хто терпів нужду. Коли прийшли до нього три, як він думав, чоловіки, то він заколов тельця і замісив три міри борошна пшеничного; згадай, як він, сидячи біля воріт в обідній час, щедро і старанно розділяв з усіма своє майно, пропонуючи, окрім майна і фізичну послугу, і притому в такій старості; він був притулком прочанам і тим, хто терпів нужду, і не вважав своїм нічого, навіть власного сина; бо, за велінням Божим, віддав і його; віддав разом з сином і себе, і увесь дім, коли поспішав урятувати небожа; притому робив це не заради придбання майна, але тільки через людинолюбство; бо, коли врятовані ним, зробили його розпорядником здобичі, він відмовився від усього, від “нитки і ременя від взуття” (Бут. 14:23).
Таким самим був і блаженний Іов. “Подорожній не ночував на вулиці; двері мої, – говорить він, – я відчиняв перехожому” (Іов 31:32); “Я був очима сліпому і ногами кульгавому; батьком був я для убогих” (Іов 29:15-16); “То я боявся б великої громади, і презирство одноплемінників страшило б мене, і я мовчав би і не виходив би за двері” (Іов 31:34). І навіть більше цього, – щоб нам тепер не перерахувати всього, – він постійно чинив, витрачаючи все своє багатство на нужденних.
А чи хочеш подивитися на тих, котрі стали багатими не від Бога, як вони користуються багатством? Подивися на багатія, згадуваного з Лазарем, котрий навіть не виділив крихти; подивися на Ахава, котрий привласнив виноградник; подивися на Гехазі; подивися на всіх, схожих на них, людей. Ті, котрі придбали праведно, отримали багатство від Бога, користуються ним згідно з заповідями Божими; а ті, котрі ображають Бога в придбанні, чинять так само і в користуванні, марнуючи його на блудниць та лінивих дармоїдів, або закопуючи чи ховаючи, а не вділяючи нічого бідному. Чому ж, скажеш, Бог дозволяє таким людям стати багатими? Тому, що Він довготерплячий і хоче привести нас до покаяння; тому що Він уготував геєну і призначив день, в який судитиме всесвіт. Якщо б Він одразу карав тих, хто багатіє неправедно, то Закхей не мав би часу розкаятися і віддати вчетверо більше того, що вкрав, додаючи половину власного майна; Матфей не міг би змінитися і стати Апостолом, якщо б не мав досить часу; і багато інших подібних.
Тому Він довго терпить, закликаючи всіх до покаяння. Якщо ж вони не захочуть покаятися і будуть продовжувати те саме, то про них сказав Павло, що “через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога” (Рим. 2:5). Щоби нам уникнути цього гніву, збиратимемо багатство небесне і шукатимемо бідності, гідної схвалення. Тоді отримаємо і майбутні блага, котрих нехай сподобимося всі ми, благодаттю і людинолюбством Господа нашого Ісуса Христа, з Котрим Отцю, разом зі Святим Духом, слава, влада, честь, нині і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.