Тлумачення притчі про неправедного управителя

Своїми думками стосовно Христової притчі про неправедного управителя (див. Лк. 16:1-13) ділиться редакція сайту . . .

Притча про неправедного управителя, про яку дізнаємося з 16-го розділу Євангелія від Луки, може здатися для багатьох важкою для розуміння, проте цього можна уникнути, якщо поглянути в загальному на весь 16-й розділ цього Євангелія. А хто призабув, то «ключовою», а точніше більш відомою в цьому розділі є притча про багача і Лазаря, в якій Христос показав на прикладі безіменного багача, що стається з людьми, які невірним чином розпорядилися дорученими ним земними статками.

На противагу вже згаданому багачу неправедний управитель розпорядився цими статками незрівнянно краще, на що вказує нам сам Спаситель: «І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі» (Лк. 16:9), – додавши: «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне? І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть?» (в. 10-12).

Цими словами Господь Ісус Христос вказав на важливість обрання пріоритету у своєму житті: що для нас є головнішим – земне або ж небесне? І відповідно цього будувати власне життя. А відсторонення управителя «від управління домом» (Лк. 16:4), можна вважати факт неминучості нашої фізичної смерті, після якої «усім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе» (2Кор. 5:10). І якщо ми розставимо в житті правильні пріоритети, і, що найголовніше, діятимемо відповідно, тоді без сумніву потрапимо в небесні обителі, щоб насолодитися благами приготованими для нас «від створення світу» (Мф. 25:34).

Слід звернути також увагу на сам характер дій управителя, які він вжив задля досягнення бажаної мети: бути прийнятим у «доми». Найкраще поведінку управителя пояснює єпископ Ніколас Томас Райт у тлумаченні на Євангеліє від Луки: «Євреям заборонено було давати гроші під відсоток, але люди обходили цю заборону, замінюючи гроші маслом (оливою) і пшеницею як найбільш ходовими продуктами. Цілком імовірно, що управитель відняв з боргу саме ту кількість масла і пшениці, яке надбавив як відсоток сам пан. При цьому відсоток на масло був вищий, ніж на пшеницю. Якщо в кожному випадку він зменшував борг до первинного об’єму позичених продуктів, боржники мали бути в захваті, але пан не міг притягнути до відповідальності управителя, оскільки для цього йому довелося б публічно визнати свої темні справи. Тому, коли пан почув про це, він не міг не захопитися розумним підходом свого управителя».

Але зауважимо, до цього управитель не міг би здогадатися, якщо б не поставив собі за мету здобуття «нових друзів», в іншому випадку він би вчинив, як чинить більшість людей, зовсім забуваючи, що жоден «слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні» (в. 13). Хоча, відверто кажучи, споглядаючи на навколишній світ, можна дійти до цілком невтішного висновку: більшість людей про Бога навіть не задумується, вже не кажучи про служіння Йому. Більшість людей вдовольняє служіння маммоні, а небесна нагорода, потрапляння до «нових домів» не входить у коло їх інтересів.

Редакція сайту


Ваш коментар: