«Домовитись» з Богом

“Як це не дивно, але Богові можна догодити завдяки грошовій допомозі ближнім, навіть нечесно заробленими грошами”,- вважає редакція сайту . . .

Багато людей вважають, або намагаються довести власним життям, що спасіння можна «купити», інакше кажучи, що «з Богом можна домовитися». І таких людей навіть не бентежить той факт, що сам Бог стосовно цього має зовсім протилежну думку: «Яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:36,37). Такі люди цілком впевненні, що до Бога можна завжди віднайти підхід, головне тут: докласти певних зусиль і заручитися підтримкою «потрібних» людей. Часто навіть без відома цих людей… Але це нюанси, як такі люди вважають, що ніяк не вплинуть на здобуття головного – схвалення з Божого боку.

Проте не варто плутати таке помилкове припущення, що явно суперечить Біблії, з фактом, що Богові можна вгодити через справи, тим же самим жертвуванням грошей для задоволення потреб нужденних. Навіть, якщо ці гроші були зароблені не дуже чесним шляхом…

Звісно, щоб така пожертва набула цінності в очах Божих, мають бути дотримані певні нюанси, про які мова піде дещо згодом. Але доки визнаємо, що щойно написане звучить якось суперечливому тому, з чого власне розпочали допис: адже спочатку заявили, що з Богом не можна «домовитися», і для цього твердження знайшли підтвердження в самій Біблії, а далі раптом почали говорити про догоджання Богові через грошову допомогу ближнім, навіть у тому випадку, якщо ті самі гроші були зароблені далеко нечесним шляхом. Хіба ці твердження не суперечать одне одному? У жодному випадку, якщо пригадати один нюанс, і тоді все стане на належні місця. Певно, ми вже достатньо вас заінтригували, тому не будемо більше зволікати і вкажемо на цей нюанс, а точніше біблійний приклад, який долає цю суперечність. Це історія навернення начальника ієрихонських митарів на ім’я Закхей.

Пам’ятаєте, що саме він сказав і за те почув схвалення з вуст Спасителя? «Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19:8). Так, Закхей отримав безпосереднє Боже схвалення саме тієї миті, коли виявив рішучість загладити провину перед власноруч скривдженими одноплемінниками. Певно, щойно сказане для самого Закхея стало свого роду одкровенням. Що поробиш, близькі взаємини з Богом Живим відкривають всередині нас нечувані для самих нас добрі прояви і рухи душевні. Але Закхей, на відміну від більшості, був людиною діла, і можна не сумніватися, що незабаром втілив у життя власний задум, інакше він нізащо не почув би Боже схвалення.

Так, Закхей отримав Боже схвалення, але якою ціною! Ціною добробуту власної родини. І, просимо зауважити, що Боже схвалення не стосується факту спасіння Закхея, адже, як відомо з Біблії, спасіння дається людям даром, а зовсім не за заслуги (див. напр., Еф. 2:8,9). Тоді в багатьох може виникнути цілком логічне питання, явно не позбавлене меркантильності: то виходить, що Закхеєві грошові «вливання» були марними? Звісно, що ні. Адже позбувшись нечесно зароблених грошей, Закхей відкрив для себе і своєї родини можливість впливу в повній мірі благодаті Божої, яка до того часу була обмежена через аморальний спосіб життя голови сімейства. Адже від способу заробляння грошей, а передусім це стосується голови сімейства, залежить Господнє ставлення до родини загалом, і актом зречення від неправедно набутого багатства, Закхей буквально відкрив для себе і своєї родини канал благодаті Божої, якщо висловлюватися сучасною мовою.

Виходить, що нечесно заробленими грошима можна здобути і Боже схвалення, і розчистити собі шлях до спасіння, і згодом отримати небесну нагороду, якщо правильно використати їх під час Божого відвідування. Як це свого часу зробив колишній начальник ієрихонських митарів на ім’я Закхей.

Редакція сайту

Усе по темі: 32 неділя після П’ятидесятниці