“Прийдіть, – говорить Господь, – і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем…” (Мф. 11:28-29). Я промовляю ці слова не через пиху, але показав їх вам досвідом справ; “бо Я лагідний і смиренний серцем”, це ти можеш бачити з того, чим Я був. Подивися на Мій вигляд, уяви Мою гідність і вклоняйся Моїй поблажливості для тебе; розсуди, звідки Я прийшов і де розмовляю з тобою; маючи престолом небо, Я стою на землі і розмовляю з тобою; Я прославляюсь угорі, і тут, як довготерпеливий, не гніваюсь; “бо Я лагідний і смиренний серцем”.

Якщо би Я, син Царя, не був смиренним, то не обрав би Собі матір’ю рабу; якщо би Я, Творець невидимих і видимих істот, не був смиренним, то не прийшов би до вас; якщо б Я, Отець віків, не був смиренним, то не допустив би оповити Мене пеленами; якщо би Я, володіючий багатством усієї природи, не був смиренним, то не переніс би бідності ясел; якщо б Я, на Котрого не можуть дивитися навіть Херувими, не був лагідним, то не став би жити разом з безсловесними; якщо б Я, Котрий плювком дає світло сліпим, не був лагідним, то не терпів би заплювання з беззаконних вуст; якщо би Я, Котрий звільняє рабів, не був лагідним, то Я не прийняв би рабського побиття; якщо би Я не був лагідним, то не дав би хребта Мого на бичування за полонених.

Але чому Я не кажу про найважливіше? Якщо би Я не був лагідним, то, між тим як інші повинні би страждати, Я, Котрий ніскільки не винен, не заплатив би за них смертельного боргу; але Я заплатив, щоби і за тих, котрі знаходяться внизу в пеклі, віддати борг покарання; бо Я не лише Цар живих, але й Владика померлих. Тому Я і пройшов той та інший шлях домобудування; явився чоловіком, був і мертвим на короткий час, щоби всім і тим, котрі знаходились під землею, уділити дар Моєї нетлінності.

“Прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”. Приниження Моє – від зволення, а не від єства Мого; по суті Я неприступний, але за бажанням поблажливий до всіх. “Прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”, а не гідністю своєю. Я смиренний за зволенням, а не за могутністю: за могутністю Я страшний для Ангелів, а за зволенням покірливий для людей. “Прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”. Я кажу згідно з Моїм милосердям; більше за владу Я люблю доброту. Я, Цар, розмовляю з тобою; велика сила Моя, та Я не хочу вражати неміч твою притаманною Мені могутністю.

Не кажу: “прийдіть… і навчіться від Мене”, що Я – Владика, Господь тварі, Котрий, дивлячись на землю, змушує її тремтіти, Котрий зміряв небо п’яддю і землю охоплює долонею, але: “Прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”. Я такий смиренний: ти згрішив, а Я зазнав бичування; Я такий добровільно покірливий: Я, Владика, прийшов звільнити тих, котрі знаходились у рабстві, а вони Мене, Визволителя, били по щоках, і раби розп’яли Мене, а Я, незважаючи на це, благаючи за них Отця Свого, говорив: “Отче, прости їм, бо не відають, що чинять” (Лк. 23:34).

Отож, “прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”. “Прийдіть”, Я ревно прошу і не соромлюся просити і благати Своїх рабів, щоби не бути змушеним покарати їх, “прийдіть… і навчіться від Мене лагідности” раніше, ніж побачите від Мене страшне; “прийдіть”, нині Я лікую, а невдовзі судитиму. Я нині милую, а трохи пізніше буду виносити вирок; нині Я милосердний, а через деякий час з’явлюся праведним Суддею. “Прийдіть… і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем”. Або вшануйте смиренність Мою, або устрашіться могутності Моєї.

“Прийдіть”, попередьте появу особи Моєї сповіданням; бо покірливість Моя обмежена відомим часом. Тільки теперішнє життя, говорить Господь, є часом вияву Мого довготерпіння; прийде час, коли закриються двері такої Моєї милості; прийде час, коли сльози грішників, котрі ллються, не принесуть користі; прийде час, коли труби, котрі звучать, усюди оголосять Моє друге пришестя, коли Ангели, облетівши всю землю, представлять на суд міріади мертвих, коли буде поставлений престол і Я прийду на небесних Силах, коли Начала і Влади супроводитимуть Мене, коли Я йтиму, коли світила царства Мого осяють увесь світ, коли книги житейських справ відкриються перед кожним, коли буде нагороджено точне виконання закону і виголошений суворий суд над бісами, коли підсудний стоятиме, маючи біля себе лише одні діла свої, коли думки будуть звинувачувати і совість засуджувати кожного, коли злі духи дослухатимуться до слів Судді, коли піч очікуватиме вироку цього Судді, коли слово “помилуй” уже не допоможе волаючому.

Отже, “прийдіть” раніше, ніж Я закрию двері Мого милосердя; раніше, ніж закінчиться торжище життя, раніше, ніж закінчиться видовище житейське; бо призначений строк кончини вже біля воріт. “Прийдіть” раніше, ніж Я почну судити; бо якщо Я випереджу, сівши учиняти суд, то вже не милуватиму. Для того Я і показав яскравий приклад нерозумних дів, у котрих світильники життя, не маючи єлею правди, згасли, для котрих закриті були двері шлюбного чертога, і на стук котрих відповідали зсередини: “не знаю вас”, щоби вказати на слова, які будуть сказані на тому суді грішникам.

Зібрання повчань