Третій тиждень після Пасхи. Середа (Ін. 6:35-39)
«Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене».
Уся святість і досконалість душі полягає в самозреченні від себе самого та виконанні Божої волі. Ніколи не йти за власною волею, а завжди дотримуватись Божої волі.
«Люби і роби, що хочеш», – сказав св. Августин. Коли справді любимо Бога, не шукаємо чогось іншого, тільки щоб Бог був задоволений. Особисті вигоди і задоволення переходять у забуття, увага зосереджується на Бозі.

Вся досконалість підсумовується в одному: «Господи, що хочеш, щоб я чинив?»
Читаючи про екстази та захоплення св. Терези, св. Филипа Нері та інших, деякі душі починають бажати подібного. Але такі прагнення треба відкидати, бо вони суперечать смиренності. Якщо ми бажаємо стати святими, то ми повинні бажати справжньої єдності з Господом Богом, тобто, єдності нашої волі з Божою волею.
Св. Тереза мовить: «Найвища досконалість не полягає в піднесеному захопленні чи внутрішній розраді. Найвища досконалість полягає у відданні своєї волі і підкоренні Божій волі в такій мірі, що усе, чого хоче Господь, ми хочемо». Це – справжня злука, якої бажала для себе ця свята і про яку вона наполегливо молила Господа Бога.
О, якщо б у нещастях ми залишалися з’єднаними з Божою волею, то ми напевно стали б святими і найщасливішими людьми у світі!
Друзі св. Вінкентія з Пауло, коли той жив, розповідали про нього: «Пан Вінкентій є завжди Вінкентієм». Так вони хотіли наголосити, що він завжди залишався самим собою (спокійним, врівноваженим), що би не трапилось – чи добро, чи прикрість.
Чимало людей вибирає для себе святість, яка збігалася б з їхньою схильністю – меланхолік ладен проживати в пустелі; активна людина хотіла б проповідувати, приборкувати розбрати; люди з суворим характером мають схильність до покути та тілесного умертвлення; серця ліберальні, м’ягкосердні здійснюють милостиню; одні схильні до молитов, інші – до паломництв.
Справжні друзі Ісуса Христа хочуть тільки того, що подобається Ісусові.
Генрих Сузо мовив: «Я, згідно з Божою волею, волію бути жалюгідною земною комашкою, ніж за своєю волею – Небесним Серафимом».