У такому короткому уривку аж три рази Ісус говорить до земляків: «Помрете в гріхах ваших, коли не увіруєте в Мене». Євреї вважали себе дуже віруючими. З такими, ніби дуже ревними, віруючими християнами і сьогодні неможливо говорити. Вони нікого не слухають, вважають себе ледь не Богом. Як до такого стану людина доходить? Найперший наш ворог, диявол, старається людину зовсім відвести з Божої дороги, щоб не молилася, не ходила до храму, не читала святих книг. Інколи, або, радше, часто йому це вдається. Однак частина людей його не слухає і старається жити за Божими Заповідями. Та злий має до таких людей інший підхід. Він немовби старається побільшити їхню ревність. Молишся – молися ще більше. Сповідаєшся – сповідайся ще частіше, ходиш у неділю до церкви – ходи і на тижні… Таким чином ніби підносить людину, як Ісуса Христа, коли спокушав, ставить на наріжник храму і починає хвалити:

– Дивись, Оксано, Андрію… який ти святий! Молишся більше від інших, постиш, щодня приймаєш Причастя…» І нерідко людина падає в спокусу гордості. А гордість – найбільший гріх. Через гордість і хвальбу фарисей втратив нагороду за свої добрі діла, коли хвалився, вираховував Богові, що він робить доброго. Дуже боюся таких «побожних» сліпців. Легше грішника навернути, ніж такій людині побачити свою неправдивість. У ту спокусу впадають не тільки звичайні віруючі, але часто і священики. Звідси береться підступництво від Церкви Божої, єресі.

Правдиві святі це – ті люди, які ревно виконують свої релігійні обов’язки, а в душі вважають себе за останніх, за великих грішників. Святі – це найперше люди в покорі. Гордість йде від диявола. Фарисеї в гордості сперечались зі самим Богом.

Розважання на кожен день