«Хто любить Мене, того полюбить Отець Мій».

Любов є наймогутнішою: «Немає такого, кого любов би не перемогла. Любов перемогла навіть всемогутнього Бога. Вона зодягнула Його в тіло, прибила до хреста і зробила вічним нашим в’язнем Євхаристійним», – пише св. Августин. Вона також людину підносить до Бога і обожествляє. Любов перемінює душу: з боязливої – у безстрашну, зі слабої – у сильну, з холодної – у полум’яну. Закохана душа кличе зі св. Павлом: «Хто мене відлучить від любові Христової? Переслідування? Голод? Меч?»

* * *

Одного разу Ісус сказав Своїй обручниці монахині: «Моя Бенігно, що Мене найбільше болить, то це вид холодних душ стосовно до Мене. Я спраглий любові сотворінь. Маю в небі багато любові, але на землі не знаходжу. А вона для Мене дуже цінна». Та, бачачи Свою обручницю засмученою тими словами, додав на її потіху: «Бенігно Моя, є на землі добрі душі, – це немов оази серед пустині. Моя Бенігно, будь апостолкою Моєї любові. Кричи голосно, так, щоб тебе усі почули. Я ще не є знаний, не є люблений. Я є скарбом, якого оцінити не вміють. Хочу мати душі, які б Мене розуміли. Я є потоком, який хоче виступити зі своїх берегів і якого хвилі стримати неможливо. Хочу мати душі, які б цю любов прийняли. Хочу мати посуд, щоб заповнити Своєю любов’ю. Шукаю серця, які б Мене оцінили і які б Мені дозволили осягнути ціль, для якої я є тут».

Прийшли до диякона Филипа (Луганського) у неділю люди з храму і хваляться: “Ой, батюшка, так сьогодні в храмі багато народу було!” А він на хвилю немовби в екстаз попав (проникливий був) і каже: “Народу дійсно було багато. Але тільки дві душечки в храмі були”».

Любов є царицею усіх чеснот. Ба більше, у любові лежить досконалість.

Розважання на кожен день