Сьомий тиждень після Пасхи. Понеділок (Ін. 14:27-15:7)

«Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду».

Щасливий той господар, фермер, який має доброго робітника-садовода. Може мати великий урожай. Така людина, а ще коли трудоголік – на вагу золота. Тоді фруктовий сад і належно доглянутий, і має найкращі сорти дерев.

Сам Господь порівнює Себе до садівника. А сад – це люди, їхні душі. Господь нікому цієї відповідальної праці не поручає. Навіть найбільшому святому чи одному з архангелів. Він розуміється на людських душах. Знає, що краще для кого.

* * *

На прикладі св. Терези Авільської можна простежити Його працю. Вона була дитиною свого часу. Народилася 1515 р. в іспанському місті Авілі. Родина була багата. Коли їй виповнилося 15 років, усі захоплювалися її чарівною вродою. Почала таємно читати любовні романи. Бавилася з вогнем. Батько побачив небезпеку і відправив її на науку в монастир. Спочатку вона це сприйняла в штики (Господь перший раз як садівник очищає свою гілку). Та за два тижні вона заспокоїлася. Сестри огорнули її добротою і побожністю.

Виходити заміж не хотіла, бо не бажала підкорятися чоловікові, але і не думала стати черницею. Від такого пережиття захворіла. (Знову Бог працює). Повернулась додому. І тут не знаходить себе. Та зустріч з вуйком вплинула на неї. Він вів дуже побожне життя. Читає вона листи св. Єроніма. Зрозуміла, що поза Богом – все марнота. Вступає в монастир. Найважче їй побороти свою гординю. Впадає в недугу, в якій перебуває чотири роки. Це був час великої переміни (Ісус працює над її душею). Та все ж вона ще не навернулася до Бога всім серцем. Годинами могла висиджувати зі світськими людьми на розмовах, не дуже часто духовних, а більше земних, як і всі сестри, бо монаше життя було послаблене.

Та 1553 рік був переломним. Якось звернула увагу на фігуру Ісуса Христа – збичованого, увінчаного терням. Думки, що Ісус стільки терпів за неї, зворушили її серце. Впала на коліна і за кілька годин встала іншою. (Ісус очищає Свою гілку). Потім Тереза проводить велику реформу монашого життя. Пише строгий устав для сестер. Десятки строгих монастирів, кілька сотень сестер навернулись до первісної ревності. «Хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду».

Тереза Авільська (1515-1582)