Понеділок Пресвятої Тройці (Мф. 18:10-20)
«Стережіться, щоб ви не зневажили жодного з цих малих».
Хто є оці малі, про яких говорить Писання? Звичайно, можемо сказати – діти. Так, і діти. Та Христос тут дає зрозуміти, що мова йде про грішника в значенні духовному, чи радше…: «Син Людський прийшов знайти і спасти загибле». Далі йде мова про дев’яносто дев’ять добрих овечок і одну грішну, що загубилася. Притча закінчується так: «Так само немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих». Тут виразно бачимо, що малий означає заблуканий. Кого можемо конкретніше назвати тими «малими», якими Ісус забороняє погорджувати – пияк, самогубець, психічнохворий, розумово-відсталий, тюремник-засуджений, міліціонер, депутат ВР, наркоман, гомосексуаліст, лесбіянка, злодій?.. Якраз оцих Христос прийшов спасти. «На небесах більше буде радости за одного грішника, що кається…» (Лк. 15:7).
* * *
В одному селі виділялись між усіма іншими жителями дві особи: Горпина, яка щодня ходила, погода чи негода, за 5 км у монастир на Богослужіння о 7-й годині ранку, і Григорій – на роботу на фермі, та кожний раз п’яний, ледве теплий повертав додому. Вже не міг без горілки обійтись, був хронічним пияком.
Звичайно Горпина йшла додому з високо піднятою головою. В серці тішилася, що є прикладом для цілого села, краща від усіх. У розмові з іншими виявлялася оця «духовна зверхність». Всі були нездалі, грішні, з недоліками, тільки вона «свята». «Дякую Тобі, Боже, за те, що я не такий… як оцей митар». Гордість все перекреслювала.
Григорій же йшов додому через село хитаючись, від фоси до фоси. А в душі, у серці – один біль, встид, каяття: «Господи, прости. Як мені кинути пити? Ти бачиш, що не хочу пити, але не маю сили кинути. Вже в крові…» Людям в очі, а особливо жінці, не мав відваги подивитися. Люди не бачили сердець цих двох людей і судили: – Горпина є свята, а Григорій – останній грішник.
* * *
Цікаво, як Бог судив? З досвіду знаємо, що легше великому грішникові навернутись і спастися, ніж гордому стати покірним. Гордим Бог противиться, покірним же дає благодать.
