Третій тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Мф. 10:23-31)
«І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити».

Восьмикратна мучениця любові до Бога – так можна назвати цю мужню жінку і маму. Сталось так, що семеро братів з матір’ю схопили царські вояки. Цар звелів катувати їх бичами та воловими жилими, щоб змусити їх їсти заборонену свинину. Тоді один з них промовив: «Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони». Розгнівався цар наказав розпекти на вогні ґрати і котли, а тому, хто говорив це, велів відрізати язик, обдерти з голови шкіру і в присутності інших братів та матері обтяти йому руки та ноги. А потім поклали його на розпечені металеві ґрати і тіло його смажилося на вогні…
Коли перший брат так помер, привели другого на муки. І так, як першого мучили, навіть більше. Коли вже шість синів понесли мученицьку смерть, а кожного мати відпроводжала на муки і підбадьорювала, залишився ще живий найменшенький, то і йому вона мовила: «Сину мій, змилуйся надо мною, що носила тебе в лоні 9 місяців, що годувала тебе 3 роки і вигодувала та й довела до цього віку. Не бійся цього ката, будь гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами». Ледве вона скінчила, як хлопець сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я повинуюся велінню закону, який дав Мойсей батькам нашим…» Розгніваний тим, цар наказав катувати його ще гірше, ніж інших. Отак і він розлучився бездоганно із життям, довірившись повністю Господеві.
Останньою після синів померла мати.
* * *
Ось якою героїчною була ця мати. А дехто каже, що Старий Завіт недосконалий. Чи багато маємо в Новому Завіті подібних випадків? Так, звичайно, є чимало. Цей же приклад для нас є нагодою призадуматись, чи готові ми, якщо Господь колись зажадає, віддати за вірність Йому своє життя, а тепер, щодень – знести якусь маленьку незручність, послухати і виконати чиюсь волю, бажання, зректися якоїсь маленької насолоди?..