П’ятий тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок (Мф. 12:14-16, 22-30)

«Він зцілив його, так що сліпий і німий став говорити й бачити».

Три оздоровлення вчинив Христос цій людині. Найголовніше – зцілив його душу від опанування злим духом. А також вилікував його сліпоту – він почав бачити. І від німоти звільнив його язик – почав розмовляти.

Цей Євангельський епізод є повчальним для більшості людей. Ми грішні люди. Потрібно шукати корінь гріхів. Грішність – це в якійсь мірі біснуватість. Потрібно найперше почати боротися з гріхом, усвідомити свій гріх, просити Господа Ісуса (щиро) допомогти нам побороти цей гріх, і звичайно прикласти свої зусилля. Ця боротьба може бути інколи багаторічною або короткою. І коли людина пануватиме над гріхом, а не буде його рабом, тоді само собою вона починає жити новим життям.

Сліпий почав бачити. І ми почнемо бачити потребуючого, бідного, бачити людське горе, бачити бомжа, який хоче людського слова… бачити очима Ісуса.

Німий почав розмовляти. Мова – це дар Божий, який маємо використовувати на прославу Творця. А як часто використовуємо для гріха грішні слова, обмову ближнього, прокльони, очорнення, осудження…

Просімо Ісуса, щоб оздоровив нас. Людина слабосильна, але Бог могутній.

Коли призиваємо Боже ім’я, воно оповиває всі пристрасті, хоч ми і не знаємо, як це відбувається.