7 Неділя після П’ятдесятниці (Мф. 9:27-35)

(продовження)

«Двоє сліпих …кричали (чи радше молилися): «Помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!»

Зцілення двох сліпих, Андрій Рябушкін

Як поєднати молитву з Божим Провидінням?

Якщо б сьогоднішні сліпці з Євангелія сиділи десь далеко від дороги, якою проходив Ісус, чи взагалі кожний вдома у своїй хаті, чи вони б зустріли Його, як багато інших? Вони і дальше були би сліпими. А вони напевно не один місяць думали, як би зустріти Месію.

Сама молитва може бути тільки наслідком, кульмінацією того чи іншого випадку. Молитву часто попереджає дія. Ми усвідомлюємо свою грішність, неправоту. Бачимо, що нам потрібно змінюватися, вдосконалюватися. Ось чому найкраща молитва не є молитись за когось, а молитись за себе, за своє навернення. Найкраща молитва не та, яка бажає змінити увесь світ, а яка змінює нас. І коли людина це зрозуміє, тоді Господь дає якусь ласку, наприклад, прозріння очей. Але перед тим прозрінням Господь побачив, що ми зробили великі зусилля, щоб прозріла душа.

Не Богові потрібна наша молитва. А більше молитва до Бога, щоб допоміг нам побороти гріхи, осягнути чесноти.

Як зрозуміти, поєднати Божу Доброту і страждання? Чому Бог допускає, що на світі є так багато терпінь, зла? Чому немає справедливості. Людина добра – терпить, а зла, грішна – розкошує в багатстві. Всюди несправедливість, навіть у Бога?!

Щоби цю трудність розв’язати потрібно розібратися, прояснити різницю між злом фізичним і злом моральним. Що і зробимо в наступних роздумах.