Восьмий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок (Мф. 16:1-6)

(продовження)
Зло фізичне чи страждання – хвороби, війна, грабіж…
Причиною зла, страждань є часто ми самі. Особливо через неправильний спосіб життя. Через нестриманність.
Кого Бог любить, того досвідчає. Це друга причина, чому Господь допускає страждання праведників.
Отож, зло фізичне не є в Господа ціллю, але засобом, при допомозі якого Господь хоче нас у чесноті утвердити, довести до вищої досконалості або відірвати від прив’язання до світу і більше зі Собою поєднати. Тому замість скаржитись, радше треба бути Йому вдячним.
Неволя Йосифа Єгипетського принесла великі добродійства і йому самому, і його родині та й цілому Божому народові. «Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре», – каже він братам, які його продали в рабство.
А тепер роздумаймо про зло моральне. Гріх – це єдине зло моральне. Пам’ятаймо, що Бог не хоче гріху – ні як цілі, ні як засобу. Також Бог до гріху не спокушує, ні на гріх не згоджується. Однак, силою не перешкоджає людині коїти гріх, бо дав їй вільну волю. І ще більше – Бог за гріх карає.
Також багато гріхів все-таки не стаються, бо Господь промовляє через голос нашої совісті, через встид.
Тому також Господь не перешкоджає коїти гріх, бо у своїй Мудрості, навіть гріх вміє використати для добра.
Фарисейську ненависть використав, щоб сповнилося діло відкуплення і спасіння людського роду.
Бог не є без серця, чи Володар, який сидить на престолі десь далеко, недосяжний.
Він з батьківською любов’ю турбується про кожне діло рук Своїх. А тим які Його люблять, все обертається на добро.