(продовження)

Як Боже Провидіння дозволяє, що добрі терплять, а злим добре ведеться? Хто має право з нас кинути каменем на грішника? Хто є без гріха? Хто є неупавшим ангелом? Чи дійсно не маємо жодної провини?

Чи дійсно грішному, злому є добре? Хто бачить Його серце, що в душі твориться?.. Грижа совісті, докори сумління…

Не кажімо, щоб бути щасливим на землі, треба бути злим. А якщо й добре якомусь грішнику на цій землі, то колись через цілу вічність страждатиме. Хто може йому в тому позавидувати?

Та й часом так є, що і найбільший грішник, злочинець робить добро. Бог є справедливий. Коли ж йому воздасть нагороду, якщо після смерті піде до пекла?

Люди самі собі створюють катастрофи, нещастя і навіть хвороби, а опісля всю вину скидають на Бога.

Бог є Творцем самого тільки добра. Ми можливо, через свою зіпсутість цього зглибити не можемо. Кожний судить згідно свого рівня.

Все, що є злом людина робить через нашіптування диявола. Але диявол хитрий. Себе хоче представити в доброму світлі, а Бога зробити причинником зла.

* * *

Пояснення або легенда, що Боже Провидіння керує найкраще.

Один селянин сидів на лавочці під хатою, грівся на теплому сонечку і думав: «Досить довго живу на світі, але чомусь не можу зрозуміти, хто керує світом. Так недосконало. Я б багато речей зробив інакше, прости Господи, – краще». Так сидячи і заснув. Мав дивне видіння. Чує голос з неба: «Встань і йди у світ. Хочу показати тобі, що Я управляю всім у світі».

Встав, взяв палицю і пішов. На його шляху повстав величезний і густий ліс. Тільки вузенька стежка допомагала йому просуватися без великих перешкод.

Розважання на кожен день