Десятий тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок (Мф. 21:23-27)

(продовження)

7 етап – Попробувати зрозуміти свого кривдника.

У більшості випадків не так кривда є причиною нашого страждання, але особи, до яких маємо антипатію. Тільки сама зустріч з ними викликає в нас щось неприємне.

Один священик розповідав, що тяжко йому було зрозуміти і прощати своєму батькові. Та коли одного разу порозмовляв зі своєю тіткою про дитинство свого батька, повністю змінив своє ставлення до нього. Виявилось він був найстаршим у родині. Його батько часто на довгий час залишав домівку і на його плечі звалились усі чоловічі труднощі. Звідси нервовість, крики, страх…

Ось чому, пізнавши дитинство, історію якоїсь особи, легше є зрозуміти причину її поведінки в даний час.

Є різні випадки, коли хтось робить щось зле, але не хотячи чи навіть думаючи, що робить добре:

  • водій на підпитку вбиває пішохода;
  • лікар, через помилковий діагноз, завдає шкоди здоров’ю хворого;
  • інший щось краде з магазину, щоб показати себе серед друзів героєм…

Звичайно всі ці випадки потягають за собою шкоду. Однак усвідомлення, що всі ці кривди вони зробили не хотячи, може злагіднити гнів, щоб їм простити.

Неможливо ніколи до кінця зрозуміти іншу особу, чому так вчинила. Навіть себе часто не розуміємо, чому так недобре вчинили чи недобре відповіли. Хоч ми цього не хотіли, але якось так вийшло. Можливо і ближній так вчинив. А потім сам жаліє.

Є особи, і то в більшості, щось зроблять чи скажуть зле, а потім думають. Краще навчитись спочатку добре подумати, а потім вже діяти правильно.

Кажуть у народі, сім раз зваж, обдумай, а потім роби.

* * *

Один чоловік мав добру звичку, коли хтось його образив, то він спочатку молився «Богородице Діво» і «Під Твою милість», а потім вже відповідав, розмовляв, навіть сперечався.