«Перший відповів: піду – і не пішов; другий: не хочу, – але потім розкаявшись, пішов працювати у виноградник».

Сьогодні поговоримо про послух. Сам Ісус про це постійно наголошував: «Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене». Був послушний, аж до смерті на хресті. І своїм земним батьком, як каже Святе Письмо: «І корився їм» (Лк. 2:51).

Також вся природа слухає Свого Творця через свої закони і інстинкти.

Наш послух Богові є тим цінний, що ми можемо вибирати між добром і злом. Кожний раз, коли виконуємо Божу волю – ми прославляємо Господа.

Також у монашому житті на першому місці стоїть послух настоятелям. «Хто вас слухає, мене слухає», – підтверджує Христос.

* * *

Якось, перебуваючи на послусі в Гошівському монастирі, побачив я що сіно вже сухе і вирішив піти згрібати, щоб дощ не намочив. Сказав про це ігумену о. Пантелеймону. Та він сказав, що іншим разом підуть всі отці і брати. Я чомусь подумав, що ігумен не розуміється, якщо сухе, то треба чим швидше згромадити. І пішов сам працювати, хоч у серці був роздвоєний. І що сталося? Попрацював по своїй волі близько півгодини і під сіном мені попалися може з 15-20 малих гадюк. Перестрашений, мусив залишити цю роботу. Це мій непослух міг привести до укусу і отруєння.

* * *

«Я є сином послуху, – любив повторювати о. Піо. – Послушний ніколи не помиляється. Не можна подобатись Богові і освятитись, не будучи послушним. Біда тому, хто насмілюється критикувати законних настоятелів, їхню діяльність». Не дозволяв нікому на найменшу критику на тему строгих поведень влади церковної супроти нього самого. Якщо мимо того, хтось щось говорив, він мовчав і відходив.

Розважання на кожен день