Хто Головний?

Роздуми Михайла Лукіна, що присвячені подіям Книги Діянь святих апостолів . . .

«У той час цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло, і мечем убив Якова, брата Іоанового. А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра …і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу» (Діян. 12:1-4), – як запевняють дослідники Біблії і історики, ці Іродові дії були продиктовані тільки бажанням сподобатись юдейському населенню, тобто натовпу, а зовсім не намаганням викоренити “єресь”, як багато хто вважав Христове вчення серед юдеїв. Але так вийшло, що Ірод пішов проти Бога…

Але, якщо б Ірод про це знав, навряд чи ця новина його б схвилювала, адже він сам себе вважав Богом! Недаремно ж він схвально ставився до вигуків з натовпу: «Це голос Бога, а не людини!» (Діян. 12:22). І можна не сумніватися, він у це вірив цілком щиро. Але в такому «зірковому» статусі йому не судилося перебувати тривалий період часу: «Та раптом ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Богові; і, з’їдений червою, помер» (в. 23). Сталася ж така оказія з ним відразу після (або ж під час) людського тріумфу, тим самим Господь Бог показав людям хто тут є Головним. І це був не цар Ірод.

Але Ірод був далеко не першим, хто вважав себе Богом, і кого люди вважали Богом. Але кінець у них був, як не дивно, один: вони помирали. Лише один Ісус помер і воскрес. Ну, а якби, Ірод через три дні воскрес… тоді б схвальні вигуки натовпу, якому Ірод служив, відповідали б істині. Але Ірод не воскрес не на третій день, не на п’ятий, а вигуки залишилися нічого не значущими вигуками…

Так, у Біблії ми стикаємося з випадками, коли певні люди воскресали, щоб потім згодом померти. Але вони зовсім не вважали себе Богами, швидше, надіялися на Нього. Але, як не дивно, належного часу і ми воскреснемо, адже «Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю» (1Кор. 6:14). Але статися це може лише за умови, коли ще за земного життя ми з’ясуємо для себе хто є Головним: чи ми, чи якась інша людина, чи все ж таки Він, Господь наш Ісус Христос.

Автор: Михайло Лукін