«Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом».

Сьогоднішні екзорцисти пробують боротися з бісами. Мало кому вдається їх перемогти. Отець Піо виганяв бісів з людини одним знаком святого Хреста. Так люди думали. А насправді він дорого розплачувався сам собою, через терпіння від ран і безперервною молитвою.

Монаша братія бачила, що молитва о. Піо часто переходила в екстаз. Отець Августин увійшов одного разу до келії о. Піо власне у хвилину, коли той не бачачи і не чуючи нічого зовнішнього, молився в екстазі і з його уст було чути: «О, Ісусе, поручаю Тобі ті душі… мусиш їх навернути, поручаю тобі ті особи, наверни їх і спаси… Якщо потрібно покарати людей, покарай мене… О, Ісусе, наверни того чоловіка… можеш те зробити, бо Ти є всемогутній».

Молитви, прохання о. Піо мали в собі щось із просьби дітей, які не відступають, поки не одержать від батька бажану річ.

Десять років пізніше: «Який я бідний! Не можу знайти спочинку, ні віддиху у великому бажанні здобуття усіх людей для Бога. Пожирає мене бажання жити для братів… Все є звернене до одного – горю любов’ю до Бога і любов’ю до ближнього».

Отець Піо був недосяжним учителем молитви. Часто повторював, що вона є найкращою зброєю, ключем, що відкриває Боже серце.

Хто пізнавав о. Піо, той починав відчувати потребу молитви, відкриття душі для Бога, розмовляти з Ним як з найближчим приятелем.

«Вчителю, ти обіцяв нас навчити своїх молитов». «Так, але я хочу також навчити вас бути добрими людьми. Бо доброта – це вже є молитва». (Із життя старців).

Розважання на кожен день