Одинадцятий тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Мф. 24:13-28)
(продовження про прощення)
11 етап – Відкритися на ласку прощення.
Вже вкотре повторюємо, що правдиве прощення – це Божа ласка.
В основному наші зусилля повинні іти на те, щоб приготовити наше серце на Божу ласку.
Бог є Любов і Милосердя. Ми це ніби теоретично розуміємо, але практично ні. Тут потрібно знайти живий контакт з Богом.
* * *
Одну катехитку після смерті своєї мами мучили думки, що її мама могла піти до пекла. Це їй не давало спокою. Вчила дітей, що Бог – сама Доброта і Милосердя, а саму мучили думки, що Бог є строгий, справедливий. Мудрий духівник порадив їй відбути добрі реколекції. Почала більше спілкуватися з Богом як з приятелем, другом, батьком. І на реколекціях вона зрозуміла звідки було таке неправильне розуміння Бога. Коли була малою, мама її постійно страшила Богом, пеклом, що Бог карає; наводила різні приклади про людей, які були покарані Богом за непослух.
* * *
Людська злоба має міру. Боже милосердя, прощення – безмежне. Тому Бог, прощаючи нам багато, бажає, щоб і ми прощали. Інколи і Бог є безсильний. Коли ми те мале, що маємо простити не прощаємо, тоді і Він нам не може простити. У кожному випадку життя Бог вимагає нашої співпраці.
Відношення Ісуса з євангельськими грішниками дуже ясно виявляє нам Бога, Який не дивиться на гріх, а більше на покаяння; не робить їм докорів; не моралізує, не сварить. Але перший іде назустріч, перший упокорюється – самарянку просить води напитися; напрошується до Закхея в гості; Магдалині дозволяє намастити Свої ноги пахучими олійками.