Дванадцятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок (Мк. 1:9-15)

Хрещення Господнє, Франческо Альбані

«І хрестився від Іоана в Йордані».

Ісус поєднує в собі дві традиції – старозавітну і нову.

Як восьмиденне дитя піддається обряду обрізання – сповняє обов’язок правовірного єврея. Коли має вирушити на проголошення Євангелії, встановлює і приймає Тайну новозавітного обрізання – хрещення. Одне і друге не є само по собі якась магічна досконалість. І фарисеї приймали обрізання, а як жили і поступали? А скільки є охрещених, а живуть гірше поган? Як ап. Павло навчає, що обрізання само по собі не є чимось великим, а правильне життя – ось головне. Залишимо старозавітній обряд. Зупинимось на хрещенні. У хрещенні є два елементи. Каже Христос до Никодима: «Якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого» (Ін. 3:3). А дальше Ісус пояснює: «Якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3:5).

Чомусь ми звикли більший акцент ставити на хрещення водою. Це – обряд хрещення дитини. Хрещення Святим Духом – це ведення дитини до розуміння святого життя. Ось у чому лежить головний обов’язок батьків – і самому жити в Дусі і правді, і цього вчити дітей. В іншому випадку ми охрещені погани. І погани мають менший гріх, бо не одержали того що ми. Хрещення водою стоїть на другому місці. Головне – хрещення Святим Духом.

* * *

Одного разу, коли я давав реколекції в Яворові, після науки про виховання дітей, підійшла дівчина років 17 і сказала: «Знаєте, отче, у нас у родині якось неправильно побудовані відносини. Скільки пам’ятаю, наша бабця інакше не вміла, а тільки кричала на мою маму, теж на нас, дітей. Тепер мама так само поступає – не вміє з нами спокійно розмовляти, тільки криком, наказово. Та найгірше, я боюся за себе, щоб не стала, як вони».

Ось, що означає водне хрещення без життя у Святому Дусі.