«Хто мати Моя і брати Мої?»

Христові слова великі святі не тільки розуміють і знають, але і виконують їх. Ось як розуміє відношення до людей св. Іван від Хреста: «Потрібно любити всіх людей однаково – рідних і чужих. І навіть рідних менше, щоби тіло і кров не збуджували цієї природної любові, яку потрібно вмертвляти, щоби підніматись дорогою досконалості. Нехай будуть всі тобі чужими. Не люби однієї людини більше іншої, бо помилишся. Більшої любові гідний той, хто більше любить Бога. Але ми цього не знаємо. Ось чому, забуваючи всіх однаково, ти не помилишся. Не думай ні про кого нічого, ні доброго, ні злого, біжи однаково від усіх, щоби осягнути святої самоти».

Гріх для нього не тільки любити, але і бути любленим. Перед смертю спалить всі листи св. Терези, щоб бути вільним.

Напише він в «Пісні духа»: «Оп’янілі Божою любов’ю душі вже не приймають ніякої участі ні в чужих справах, ні навіть у своїх власних.

До Ангелів подібні такі люди. Про те, що за гріхи сумувати потрібно, знають і ангели, але не сумують. І навіть у ділах милосердя не втрачають рівноваги. Так само і люди – щасливі з’єднанням з Богом, нічого вже не хочуть ні від матеріального світу, ні від духовного».

Найкраще його внутрішній стан виявляють такі слова: «Зі світом так треба поводитись, немовби ніякого світу не було зовсім. Якщо б світ навіть завалився, будь спокійний».

Розважання на кожен день