Різдво Пречистої Діви Марії

Проповідь о. Івана Петришака на свято Різдва Пресвятої Богородиці . . .
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа
Різдво Пречистої Діви Марії є одним із найбільших свят у церковному році. У цей день у наших богослужбових книгах (Вечірня) є чудові слова молитви: «Нині, вірні, настав початок нашого спасіння. Бо ось з неплідної родиться сповіщена ще з прадавніх поколінь Мати Діва. Божа палата, з якої вийде паросток із пня Єссея». Час Різдва Пречистої Діви Марії є початком нашого спасіння і безпосереднє приготування до приходу у світ Божого Сина. У світ приходить та, яка має зі своїм Сином розтоптати голову сатани.
Святе Євангеліє дуже мало записало нам подій із життя Пресвятої Богородиці. У ньому нічого не сказано про її Різдво, про її молоді літа, про її святе Успіння, навіть не подано імен її праведних батьків. Про її батьків дізнаємось із Святого Передання, традиції Церкви та апокрифів. Головне джерело вісток про життя Пресвятої Богородиці – це апокрифічна книга, написана близько 170-180 року. Її називають Протоєвангеліє Якова. У ній читаємо, що Пречиста Діва Марія, по лінії свого батька, походила з царського роду Давида, а по матері – зі священичого роду Аарона. Її батьки жили в Назареті і відзначалися великою праведністю та жертвенною любов’ю до Бога і ближнього. Великою журбою для Іоакима й Анни була їхня бездітність. У євреїв бездітність вважалася не тільки браком Божого благословення, але й Божою карою. З тієї причини вони зазнавали багато прикростей.
У той час усі очікували на прихід у світ Месії. Отож, кожен надіявся, що саме з його роду прийде обіцяний Месія. Але сталося так, що те, що в людських очах виглядає безчестям, то в Божих очах стало великим. І саме цю пару, Іоакима і Анну, Бог вибирає на батьків для майбутньої Матері обіцяного Месії. Ціле життя Діви Марії було святим. Ми подивляємо життя святих людей: їхні подвиги, зречення, віру, відвагу… Проте ці святі всі разом взяті не дорівнюють тим чеснотам, якими Бог нагородив Діву Марію. Навіть ангели в небі стоять набагато нижче від неї, бо Марія є «чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів».
Кожен із нас, дорогі в Христі, прийшов на світ, завдячуючи своїм батькам. Боже Провидіння обрало кожному з нас маму і тата. Ніхто з нас не обирав собі батьків, місця і часу народження. Воно було визначене Богом. Тільки Господь Ісус у Своїй всемогутності обрав собі за Матір ту, яку Сам захотів. Перед тим, як народитися Господь приготував Собі палату-оселю, в якій замешкає.

Святий Бонавентура, роздумуючи про життя Пречистої Діви Марії, сказав такі слова: «Міг Господь сотворити багато інших світів, набагато кращих від нашої землі, міг Господь сотворити і інше небо, краще від того, яке сотворив, однак не міг Бог сотворити кращого єства, ніж Вона, Пречиста Діва Марія, Мати Божа». Ось такою Бог сотворив Діву Марію.
Одного разу після італійсько-абіссінської війни італійці програли битву біля міста Адува і багато італійських вояків потрапили в полон. Між полоненими був син-одинак побожної італійської жінки. Минуло кілька місяців від тієї нещасної битви, а італійські полонені все ще каралися в абіссінському таборі. Одного дня, на превелике здивування всіх, зайшов до табору полонених абіссінський імператор, викликав цього італійського вояка і в присутності всіх прочитав листа від його матері. Лист був дуже простенький і короткий, приблизно такого змісту: «Я, бідна нещасна мати твого в’язня, великий царю! Змилосердься надо мною і поверни мені мого сина. Я благаю тебе в ім’я Божої Матері. В ім’я Пресвятої Божої Матері я ще раз благаю: поверни мені мого сина».
Прочитавши цього листа, настала велика тиша. Всі присутні задумалися, дехто був зворушений до сліз. Тоді генерал звернувся до полоненого і промовив: «Ти вільний і можеш повертатися додому. Ось тут гроші на подорож. Скажи своїй мамі, що не я дав тобі свободу, а Марія».
Ось таке велике ім’я Марії, що рятує ув’язнених. Молімося і ми, дорогі у Христі, до нашої Небесної Неньки, бо «ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла, чи у горі чи в недолі цього земного життя». Відкриваймо перед нею свої зболілі серця і нехай ім’я Марії буде нашою втіхою в дорозі до Бога. Найбільше, що можемо сьогодні зробити Діві Марії – це промовити на її честь «Богородице Діво». Цим ви завоюєте її серце, коли будете промовляти його як слід. Амінь.
Автор: о. Іван Петришак
Усе по темі: Різдво Пресвятої Богородиці