«Тоді видаватимуть вас на муки».

Чехословаччина. Служитель Заварський. Розчарування було надто великим.

– Увесь мій час займає рабська праця! Щодня по десять годин я плету кошики, які комуністи продають за добрі гроші. Навіщо я стільки вчився на служителя? Ті комуністичні посіпаки тепер займають високі посади в Церкві. Вони проповідують, навчають. А я страждаю, – скаржився він.

– Чому ти скаржишся? – спитав його сусід по в’язниці, – Богові непотрібні твої проповіді чи теологія. Маріонетки комунізму виконують цю роботу. Але вони не можуть поділяти страждання Спасителя. Це – головна обітниця, яку ми повинні скласти при висвяченні. Чи ти ніколи не проповідував заради Христа? Подякуй Богові, що Він дав тобі можливість сповнити те, що є найціннішим у будь-якій проповіді.

Присоромлений Заварський більше не скаржився на довгі години праці у в’язниці. Після звільнення він не міг працювати священнослужителем, оскільки був дуже хворим. Але відвідувачі, які приходили до нього, не зустрічалися з виснаженим і скаліченим чоловіком. Його обличчя палало любов’ю до Спасителя. Він вважав, що його життя не втрачене чи кимсь украдене. Він охоче посвятився служінню, щоб допомогти Ісусові нести хрест.

* * *

Що змушує людину вирушити зі своєї християнської батьківщини в язичницьку чужоземну країну? Що змушує віддати своє життя на служінні Богові і ближньому? До цих дій спонукує Божа любов. «Втрата» для Ісуса – це здобуток на небі.

Розважання на кожен день