Якщо Христа диявол спокушував, то тим більше нас – слабких, немічних людей.

Причиною спокус є зіпсута наша природа, схильна до гріха. Тому людина не повинна дивуватись, коли бачить, що мучать її спокуси, бо є сином Адама. І не від нас залежить не мати спокус, злих бажань і пристрастей.

«Є час війни і час миру», – каже мудрець. Св. Єронім це пояснює так: «На цьому світі є час війни, а в небі буде час миру».

Той же, св. Єронім зауважує, що в молитві «Отче наш» ми не просимо Бога, щоб ми не мали спокус, але щоб не допустив впасти нам у спокусі. Тому навчає Ісус: «Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси» (Мф. 26:41).

Святе Писання подає численні повчальні приклади, боротьби зі спокусою: Йосиф єгипетський був спокушуваний до чужоложства, але не дав себе перемогти. Сузанна була спокушувана до того самого гріха, але Бог допоміг їй перемогти спокусу.

– Хто тебе навчив Ісусової молитви? – запитав один брат іншого.

– Злий дух, – відповів той.

– Що ти говориш? – здивувався перший брат.

– Справді так, вони турбували мене грішними спокусами, а я все молився, молився, так і звик, – пояснив другий брат.

Інший брат жалівся старцеві, що під час молитви багато буває різних думок. Той на це відповів: «Їхав мужик по базару. Навколо – повно народу, крики, шум, а він все на свого коника: «Но-но, но-но»… Так помаленьку, потихеньку і переїхав увесь базар. Подібно і ти поступай, щоб не робили думки, завжди свою справу роби – молись».

Щоб жити в монастирі, потрібно терпеливості не віз, а цілий обоз. Щоб бути монахом, треба бути або залізним, або золотим. Залізним – означає велику терпеливість, а золотим – дуже покірним.

Наприкінці навчає мудрець: «Сину, приступаючи до служіння Господеві, приготуй свою душу на спокусу».

Розважання на кожен день