Дев’ятнадцятий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок (Лк. 4:37-44)

«Іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже».

Так іншим і також у Канаді. Ось історія Патрика і як Ісус промовляв до його серця.

«Мені 56 років. Я був три рази жонатий. Два рази розводився через любовні романи. Працював в автомобільній фірмі й добре знав, як набивати кишені грішми, які були моїм єдиним богом. Коли мій син запитав мене: «Тату, що таке Бог?», – я йому показав долар – «Ось твій Бог!».

Я ні Бога, ні церкву не визнавав. Я жив з Ненсі без шлюбу. Через сім років ми вирішили все-таки поженитися, Я організував прекрасне весілля в горах, з вертольотом…

Через півроку жінка захотіла повінчатись у храмі. Тільки щоб її задовольнити я згодився. Пройшов через сповідь, але це була сповідь без серця, формальна. Але і після того ми не молились і не ходили до церкви. Мої четверо дітей пішли в алкоголь, наркотики, розводи…

Брат жінки, хорват, прислав пакунок. Я відкрив і прочитав листівку: «Я прийшла в останній раз вас закликати до навернення».

І в цей час щось пройшло в моєму серці. На це не пішли ні години, ні десять хвилин, все сталось в одну мить. Моє серце почало таяти, я заплакав. Сльози текли без перестанку. Це були слова звернені прямо до мене. Я нічого не знав про Меджугор’є… Ми поїхали до США, де збирались почитателі Богородиці з Меджугор’є. Два дні їзди. Там я побачив тисячі людей. Й посвятив себе, і особливо своїх дітей Матері: «Прийми їх! Молю тебе про це, бо я був поганим батьком…».

З того часу змінилось моє життя. Мій син, який приймав наркотик і в шістнадцять років був вигнаний зі школи, навернувся, охрестився і думає стати священиком.

Після того я сказав Ненсі: «Ми поїдемо на постійне проживання в Меджугор’є. Ми тут живемо з 1993 року. Будуємо центр прийому паломників. Жінка із сином працюють на кухні, готують їжу, приймають людей. І разом ми проводимо екскурсії, розповідаємо про велику Божу ласку для нашої сім’ї. І другий наш син змінив своє життя. Дякую Марії. Вона змінила моє життя».