Двадцятий тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця (Лк. 7:31-35)
«Кому уподібню людей роду цього і до кого вони подібні? Вони подібні до дітей».
Святий Іван Золотоустий нагадує, що потрібно уникати людей порочних. Як тіла гинуть від різних заразливих хвороб, так само і душа терпить шкоду від спілкування з людьми порочними. Можемо тут застосувати слова Ісуса Христа: «Коли око твоє спокушає тебе, вирви і викинь його», розуміючи в цій заповіді не око, бо що поганого може зробити око, коли душа знаходиться в здоровому стані, але фальшивих друзів, які можуть пошкодити нашій душі. Тому і пророк говорить: «Не сидів я з людьми нечестивими» (Пс. 25:4). Треба не тільки відвертатися від них, але навіть тікати.
Злі люди занапастили і великих мужів, якими були Соломон і Самсон. Ось чому, хто хотів себе зберегти, то покидав місто і людей і тікав у пустелю.
А ти зроби собі пустелю серед міста. Яким чином? Коли уникатимеш людей порочних, а наслідувати доброчесних, і спілкуватися з корисними. Нехай же ніхто не має порочного друга.
Авва Арсеній, коли ще був у цісарському палаці, молився до Бога: «Господи, заведи мене на дорогу спасіння». І почув голос: «Арсенію, втікай від людей, і будеш спасенний».
Напевно він розумів, що при царськім дворі трудно поєднати служіння людям і Богові.
І коли вже був на пустині, просив далі, що мас робити: «Арсенію, втікай, мовчи і молися. Це – основи святого безгрішного життя», тобто, втікай і в пустині від непотрібних слів з співбратами, щоб могти чути Господа і з’єднати свою душу з Ним.