Двадцятий третій тиждень після П’ятдесятниці. Субота (Лк. 8:16-21)
«Ставить на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло».

Світло в Євангелії означає святе життя, святість. Христос є тим найяскравішим світлом, а ми від нього загоряємось. Одні серед людей сяють дівицтвом, другі прославляються шлюбним життям, інші знехтували все і залишили світ, ще інші спасаються праведним життям та покаянням. Для того Бог і влаштував так багато шляхів, щоби тобі було зручно іти. Ти не зміг зберегти себе чистим після хрещення? Можеш очистити себе покаянням, милостинею. У тебе немає багатства? Можеш доглядати хворого, подати кухоль води. А не маєш нічого, зовсім бідний, хворий? Терпи з вдячністю і отримаєш велику нагороду, як бідний жебрак Лазар. Він нікому не допомагав грошима, не ходив до в’язниці, не відвідував хворих, але дістав нагороду, бо зносив терпеливо усі невигоди життя.
Тому, улюблені, якщо зазнаємо хвороби, переслідування від безбожних, насмішки за побожне життя і це все змушуватиме тебе нарікати, але ти стримуєшся і терпеливо все з подякою Богові зносиш, то отримаєш той самий вінець як і мученики, які може в одній хвилині прославили Бога, а ти довгими роками Йому вірно служиш.