«Хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником».

Кожному праведнику необхідно пройти шлях скорботи, бо «вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя» (Мф. 7:14); «Бо хіба є який син, якого не карав би батько?» (Євр. 12:7). Якщо Бог карає вас, то заради виправлення, а не заради катування, не заради мук, не заради страждань. Але хіба злі люди не страждають? Звичайно, страждають. Вони бувають покарані за власні злочини; вони бувають не биті, як сини, але покарані, як злочинці; а ви – як сини. Саме тому апостол говорить: «Бог поводиться з вами, як із синами».

Покарання тут треба розуміти і як лікування, яке дає здоров’я для душі. Воно винищує лінивство, прив’язаність до гріха і т.д.

Хіба не через скорботи прославились Авель і Ной? «Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом» (Бут. 6:9). А якщо говорити про Авраама, про його скорботи – постійні мандрівки, втрата жінки, небезпеки, битви; або про Якова – скільки він бід зазнав, будучи звідусюди гнаним, працюючи даремно й виснажуючи себе задля інших; або говорити про Йосифа, Мойсея, Давида, Самуїла, Іллю, Даниїла і всіх пророків? Відомо, що усі вони прославилися через скорботи. А ми хочемо прославитися через успіхи і розкоші. Або коли говорити про апостолів? Хіба не усі вони терпіли скорботи? Адже сам Христос сказав: «У світі зазнаєте скорботи» (Ін. 16:33), бо «вузька дорога, що веде до життя» (Мф. 7:14), а ми шукаємо широкого шляху. Чи треба ще перераховувати, щоб нас з цієї дороги навернуту? Ось вони – багатій, котрий горить у вогні; юдеї, які в пустині сперечалися з Мойсеєм і самим Богом і там загинули, не дійшли до обіцяної землі; так само сучасники Ноя; також содомляни загинули через гріхолюбство. Послухай, що говорить Христос: «Ті, що носять м’який одяг, у палацах царських живуть» (Мф. 11:8) а ті, котрі не носять такої одежі, є на небесах. Тож обираймо тісний шлях, щоби отримати обіцяні блага.

Розважання на кожен день