Двадцятий шостий тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок (Лк. 14:12-15)

«Коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих».
Виявляймо гостинність Господу в особі бідних подорожуючих. Чим менший брат твій, тим скоріше в його особі приходить Христос, бо той, хто приймає велику людину, часто робить це через марнославство, я той, хто приймає малу, робить це суто задля Христа: «Був подорожнім, і ви прийняли Мене» (Мф. 25:35). Відчини дім свій, прийми Його. «Хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка» (Мф. 10:41). Отож, коли хтось приймає кого-небудь в ім’я Христа, отримає нагороду, як і той, хто приймає Христа: «Ти прийняв мене, – каже Він, – до оселі своєї, Я прийму тебе до Царства Отця Мого; ти врятував Мене від голоду, Я врятую тебе від гріхів; ти прихистив Мене, мандрівника, Я зроблю тебе громадянином неба; ти подав Мені хліба, Я дам тобі в спадок і володіння Царство моє».
О, воістину благословенні руки, котрі здійснюють такі благодіяння тим, хто удостоївся послужити Христові!
Легко пройдуть через вогонь ноги, котрі ходили до темниць задля Христа. Ти одягнув Його в одяг і огорнешся в одяг спасіння; ти потішав Його у в’язниці і будеш потішений у Його Царстві.
Христос приходить у вигляді нагого й мандрівника. Ти такий ревний у справах житейських, тож не будь холодним у ділах духовних. Варто би прийняти бідних у найкращій частині будинку, у своїх хоромах (бо це Христос), та якщо цього не хочете, то хоча внизу, де робітники чи слуги живуть, прийміть Христа.
Де милосердя і милостиня, туди не наважується увійти диявол і ніяке інше зло. Авраам, де жив сам, там же приймав мандрівників; і жінка його стояла як служниця. Він не знав, що приймав ангелів. А ми знаємо, що приймаємо Христа і, незважаючи на це, не виявляємо такої ж ревності, думаючи, що приймаємо людей. Не кажу заколоти для них теля. Дай голодному хліб, одяг – нагому, покров – мандрівникові…