Хто любить Ісуса Христа, радо відмовляється від усього. Св. Филип Нері говорив: «Скільки буде віддано любові створінню, стільки її буде відібрано в Бога».

Існує помилкове бажання – дехто хоче стати святим, але на свій лад, тобто, щоб нічого не бракувало, щоб не було страждань. Господь до таких людей навіть не говорить, Він бачить, що це даремна праця. Щось подібне Він відкрив св. Терезі: «Я промовив би до багатьох душ, але світ своїм шумом заглушує їх, і вони не можуть почути Мого голосу».

Згідно з повідомленням св. Августина, імператор Тиберій звернувся до римського сенату зарахувати Ісуса Христа до списку богів імперії. Проте сенат відхилив це прохання, посилаючись на те, що Ісус був гордим богом, а в шануванні до Себе не стерпів жодного суперника і бажав, щоб почитали тільки Його. І справедливо! Бог хоче бути тільки одним, щоб приймати від нас шану і любов.

«Ісус є ревнивим Богом, – твердить св. Жером, – і тому Він бажає, щоб ми віддали своє серце тільки Йому, а не іншому об’єкту».

Святі добре це розуміли, і тому-то св. Іван від Хреста мовив: «Душа, любов якої пригальмовує будь-який об’єкт (який би він не був маленький), ніколи не дійде до досконалої любові Бога, навіть попри усі свої численні чесноти». Не важливо, чи буде пташина зв’язана міцною, чи тонкою ниткою, бо доки нитка не буде розірвана, пташка буде в’язнем і не зможе летіти.

Дуже прикро бачити, як деякі особи, маючи такі щедрі Божі дарування, прив’язуються до марних речей і не можуть повністю віддати себе Богові.

Отож, стародавні отці пустелі питали кожного, хто хотів стати пустиножителем: «Чи приносиш ти порожнє серце, щоб зміг наповнити його Святий Дух?»

Подібно Господь сказав св. Гертруді: «Я прошу від тебе тільки однієї речі – серця, вільного від створінь».

Розважання на кожен день