«Сини віку цього женяться і виходять заміж».

Тут бажаю подати деякі думки св. Івана Золотоустого до тих, що бажають одружитися. Написані вони близько 16 століть тому, але і в наш час є актуальними: «Зроби все і вжий усіх заходів, щоби взяти жінку добру, ґречну і слухняну. Взявши таку, ми отримаємо не лише ту користь, що ніколи не знехтуємо її, але й любитимемо її з великою силою “як i Христос полюбив Церкву i віддав Себе за неї”. Тому, хоча би треба було б померти за жінку, не відмовляйся. Хоча би безліч гріхів скоїла проти тебе дружина твоя, все відпусти і прости, як і Христос Церкву «віддав Себе за неї, очистивши її у власній крові».

Якщо буде в неї якийсь порок, то не жінкою нехтуй, але винищуй цей порок. Таїнство шлюбу між чоловіком і жінкою – це таїнство між Христом і Церквою. Часто роздумуй про це.

Жінці властиве зберігати накопичене, заощаджувати прибутки, піклуватися про дім, для того Бог і дав її, щоби вона допомагала нам у цьому і в усьому іншому. Бог полишив жінці турботу про дім, а чоловікам – усі справи міські, торгівельні, судові, дорадчі, військові.

Жінка не може ні кидати спис, ні пускати стрілу, але може взяти прялку, ткати і всі інші домашні справи добре виконувати, і часто ті з домашніх справ, вона розуміє краще за нього.

Шлюб не для того, щоби ми наповнювали оселі ворожнечею і ненавистю, щоби мали суперечки і чвари, щоби розпочинали сварки один з одним і робили тяжким життя, але для того, щоби нам користатися допомогою, мати пристань, пристановище і втіху в нещастях, що стаються, щоби знаходити задоволення в розмові з жінкою. Скільки багатих, котрі взяли багатих жінок, збільшили свої статки, але втратили втіху і злагоду, маючи щоденні сварки за столом? Скільки ж бідних, котрі взяли найбідніших жінок, і насолоджуються спокоєм, і з великою радістю дивляться на сонце».

Роздумуючи над цим, звертатимемо увагу не на гроші, а на доброту вдачі, чесність і розважливість.

Розважання на кожен день