Двадцятий дев’ятий тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок (Лк. 21:12-19)

«Терпінням вашим спасайте душі ваші».
Не дивуйся, коли бачиш, що праведний, котрий здійснює великі подвиги, терпить багато бід. Не дивно, якщо змій, отримуючи безперервні удари, стає лютим і кидається на того, хто його б’є, а диявол, плазуючи, лютує проти всіх зліше за всякого змія і нападає, виставивши жало, як скорпіон. Тому і ти, коли бачиш, що хтось подає щедро милостиню і чинить багато інших добрих справ і таким чином трощить силу диявола, а проте, наражається на спокуси і біди, не бентежся тим, що сильно вражає диявола.
Але чому Бог допускає так? Тому, щоб праведний удостоївся більших вінців, а диявол одержав більшу поразку, бо коли він, роблячи добро і терплячи зло, за все дякує Богові, тоді диявола уражає. Велика справа бути милосердним і доброчесним тоді, коли все йде добре, але набагато важливіше робити добро і за це терпіти переслідування.
Як у художників – ті, котрі працюють на власне утримання, отримують більшу плату, а ті котрі живуть за рахунок того, хто найняв їх, отримають плату набагато меншу, так і серед святих – хто чинить багато добра і терпить багато зла, той отримує повну нагороду, не тільки за добро, яке зробив, але і за зло, яке витерпів.