Христос порівнює Царство Боже до гірчичного зерна. Між зернами воно найменше, а між людьми воно подібне до дітей, які є найменшими. Не каже Христос, будьте як священики, як пустинники, монахині, але будьте як діти.

* * *

Розповідає сестра Емануїла, як одного разу вона виступала перед французькими паломниками про святість життя і навела приклад про їхнього земляка Івана Віянея, священика з маленького села Арсу: «Ви знаєте, як притягував він до Бога найбільших грішників, бо був святим, а не тому, що був вченим, красномовним. І через те диявол дуже на нього злився. Навіть по ночах не давав йому спати. Одного разу, коли святий відібрав у нього багато душ, він у гніві сказав: «Якщо б у Франції було хоча б троє таких, як ти, я не зміг би тут і ногою ступити!» Подумайте, всього тільки трьох святих потрібно для Франції, щоб завадити сатані. Але не знайшлося тоді ще двох, щоби захистити країну». І оглянувши групу, сестра Емануїла сказала: «Так хто з вас хоче стати тими двома святими?»

Всі розгубились. Ніхто не сподівався на такий заклик. Сестра чекала на відповідь. Мовчанка. І ось нарешті з переднього ряду піднялись дві дитячі ручки:

– Я, сестричко, я!

– І я також!

Дві дівчинки, сім і вісім років прийняли виклик. Вони стануть тими двома святими, яких не вистарчає для Франції…

Минуло три роки. Сестра Емануїла поїхала до Франції, у місто Ніцца. Готувалась до виступу, настроювала мікрофон. І чує, як хтось її збоку торкнувся і усміхається.

– Сестричко, ви мене пізнаєте? Я – другий Віяней із Арсу! – Як не згадати. Сльози виступили їй на очі.

– Це нелегко, – сказала дівчинка, – особливо в школі. Багато сміються над нами. Хочу запитати: один хлопець явно і грубо образив мене перед усім класом. Як ви думаєте, одержу я вінець мученика?

Царство Боже належить дітям і усім подібним до них.

Розважання на кожен день