Тридцятий тиждень після П’ятдесятниці. Четвер (Мк. 9:10-16)
Після Преображення на горі, йдучи зі Своїми трьома учнями, Ісус знову їм говорить, що Син Людський буде багато страждати, та вони не розуміють Його. А як мало ми, коли вже знаємо про Його страждання, про це думаємо і пам’ятаємо. Одиниці дякують Йому, люблять Його і наслідують Христа.
У 1950-і роки один із співбратів о. Піо опублікував «для освячення вірних» анонімний текст, автором якого був молодий чернець о. Піо, який написав його в 20-х роках. Ці уривки дозволяють зрозуміти всю подальшу місію святого Піо:
«Божественний розуме, просвіти мій розум і спонукай моє серце розмірковувати в смиренні про страсті Ісуса. Допоможи мені осягнути таємницю любові й страждання мого Бога, Який став людиною, страждав, сумував та вмирав за мене.
Вічний і Безсмертний, Він виявив Своє милосердя аж до тієї межі, що взяв на Себе нечувані муки й ганебну смерть на хресті серед глуму, злобливих вигуків і паплюжень, аби врятувати Своє створіння, яке образило Його та плазує в брудоті гріха.
Людина насолоджується гріхом, а Господь сумує через цей гріх та в смертельних муках жорстокої агонії спливає кривавим потом…
Наприкінці Свого життя, коли вже віддав нам усього Себе в Причасті Своєї любові, Господь іде в Гетсиманський сад, який був відомий Його учням і Юді. Йдучи туди, Він навчає Своїх учнів і морально готує їх до Своїх неминучих страстей; Він закликає їх з любові до Нього витерпіти увесь глум і гоніння аж до їхньої смерті, аби мати змогу преобразити їх на Свою подобу.
Ідучи назустріч Своїм жорстоким стражданням Він думає не про Себе, а про нас. Ти навчив нас, що немає більшої любові, ніж віддати своє життя за тих, кого любиш. І ось Ти вирішив підтвердити ці слова Своїм прикладом.
У Гетсиманському саду Учитель відходить від учнів убік, взявши зі Собою як свідків Своїх страстей лише трьох апостолів – Петра, Якова і Івана. Вони бачили Його преображення на горі, але чи зуміють угледіти Боголюдину в тому, кого гнітить смертельна туга?»