«Як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!»

Говорить св. Іван Золотоустий, що бідні здібніші до любомудрості, ніж багаті. Щоби нам жити в радості, знищіть причину всіх неприємностей – користолюбство. Саме воно буває причиною сварок, незгод, бід, смутку й усіх бід. Воно робить життя жахливим і сумним.

Багатий є не що інше, як місто, не обгороджене стінами, збудоване в полі й з усіх боків приваблює до себе недругів. А бідність – фортеця безпечна, обгороджена великою кам’яною стіною й неприступна.

Бідному легше жити згідно Святого Євангелія. Якщо не віриш, послухай. Нехай приведуть з майдану кого-небудь з убогих, сліпого, кульгавого, покаліченого; а інший – гарний на вигляд, міцний тілом і цілком здоровий, багатий, знатний за походженням і з великою владою. Приведемо їх до школи любомудрості й подивимося, хто з них краще засвоїть предмети навчання?

Запропонуємо першу заповідь – будь «лагідний і смиренний», бо так звелів Христос (Мф. 11:29). Хто з них буде спроможний краще виконати це, бідний чи багатий? «Блаженні ті, що плачуть». Хто буде більш уважний до цього вислову? «Блаженні лагідні». Хто краще вислухає? «Блаженні чисті серцем, убогі духом, голодні і спраглі правди, блаженні гнані за правду» (Мф. 5:4-11). Хто з них швидше прийме це все? Чи не завжди гордиться і стає пихатим один з них, а другий, навпаки, чи не завжди буває тихим і смиренномудрим? Звичайно так. В язичницьких філософів є такий вислів: «Раб, тілом покалічений, але друг богів безсмертних». Таким є бідний. А душа багатого сповнена всіх зол – гордості, марнославства, гніву, люті, неправди…

Очевидно, що душа першого здібніша до мудрості, ніж останнього.

Розважання на кожен день