«Віддайте кесареве кесарю, а Боже Богові».

Серед наших поступків, одні – гріхи, а інші – не гріхи, але бувають причиною гріхів, наприклад, сміх не є гріхом, але він стає гріхом, коли сміємося над якимось немочами ближнього.

Також багатьом здається нормальним байдуже дивитися на жінок світових. Але від цього постає похіть, від похоті – перелюб.

Також розкіш видається не грішною справою, але звідси пияцтво і всі гріхи пов’язані з ним.

Християнинові не дозволено жити байдуже. Бо все теперішнє життя – це подвиг і боротьба: «Усі подвижники утримуються від усього (шкідливого)» (1Кор. 9:25). Чи не бачиш, як у спорті багато піклуються про фізичну підготовку? Так повинно бути і тут. Але через те, що в нас боротьба не з людьми, а зі злими духами, то й тренування наше, і стриманість повинні бути духовними.

Отож, нехай і око має свої межі й правила, щоби не захоплюватися всім, що подається йому. І язик нехай має загорожу, щоби не випереджувати думки. Для того і зуби, і губи сотворені для охорони язика, щоб язик ніколи не поривався нестримно, відкривши ці двері, але наперед упорядкував добре все, що стосується його і потім промовляв такі слова, які б приносили користь і собі, і тим, хто слухає. Слід усіляко стримуватися і від непристойного сміху. І ходу мати тиху і спокійну. Також і одяг скромний. І взагалі, в усьому треба стримувати себе тим хто ступив на поприще чеснот.

Зовнішня благопристойність допомагає внутрішньому становленню. Якщо ми засвоїмо для себе таку звичку зі самого початку, то йдучи потім цим шляхом, з легкістю будемо досягати успіхів у всякій чесноті не тяжким трудом і здобудемо собі велику допомогу з висоти. Таким чином оминемо розставлені сіті диявольські і з безпечністю перейдемо розбурхані хвилі теперішнього життя.

Розважання на кожен день