«І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах».

Апостол говорить: «Всім нам належить стати перед судом Христовим» (2Кор. 5:10), і віддати звіт. Якщо ти багатий, то здаси звіт – на блудниць ти витратив гроші чи на бідних; праведними трудами зібрав ти багатство чи крав. І бідний здасть звіт – з покорою переносив бідність чи ремствував на Божий промисел. Свідок вдовиця, котра поклала дві лепти і цим перевершила тих, котрі вкинули багато.

Та й судді катовані будуть з великою суворістю – чи не перекрутили вони правду? І настоятелі церков дадуть звіт зі свого начальства. Також, той, хто отримав єпископство, на яку ступінь піднявся, настільки ж суворіший дасть звіт і за навчання в слові і за випробування рукоположуваних: «Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів» (1Тим. 5:22).

Та не з самих лише діл, а й зі слів дамо звіт: «Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мф. 12:36-37).

І не тільки за сказані слова будемо здавати звіт, але і за слухання від інших – чи не підтакував обмову, коли хтось говорив, чи додавав брехню до брехні.

Та навіть за помисли будемо суджені, і за пожадливий погляд на жінку ближнього свого, хоча гріх не став ще справою, а залишається поки в серці.

Отже, поміркуй, яке тоді буде судилище, пригадай собі всі гріхи свої. Навіть якщо сам ти забудеш свої злочини, але Бог ніколи не забуде, і покаже всі гріхи перед усім світом, якщо не випередимо їх у покуті і покаянні, у сповіді і плачу.

* * *

Один брат сказав до авви Пімена: «Коли зроблю провину, думки мої мучать і тривожать мене і оскаржують: “Чому ти так зробив?”».

На це старець відповів: «E хвилині, коли людина скаже: “Моя провина – гріх уже перестає існувати».

Коли Бог до нас настільки милосердний, будьмо і ми до братів милосердними.

Розважання на кожен день