«Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє»

Почувши про піст, не лякайся його. Він страшний не для нас, а для демонів. Якщо хтось одержимий злим духом, покажи йому лице посту, то він втече, не витримає, особливо, коли побачить у союзі з постом сестру і подругу посту – молитву: «Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17:21). Якщо ж боятися, то боятися треба пияцтва й об’їдання, а не посту.

Подумай про блаженний і чудесний піст ченців. Вони втекли від світського гамору і, піднявшись на вершини гір, збудували келії серед тиші пустелі, взяли собі піст за товариша на все життя. За це він і зробив їх з людей ангелами.

І Мойсей, і Ілля хоча славетними були у всіх чеснотах, однак, коли хотіли приступити до Бога і говорити з Ним, зверталися до посту і на його руках здіймалися до Бога.

Або ще інший приклад, який показує силу посту. Вже пророк прочитав вирок на загибель Ніневії, вже схилило місто голову на удар згори і готове було прийняти покарання – піст, мов якась сила, вирвав його зі самих воріт смерті.

З постом і Даниїл, увійшовши до рову з левами, вийшов звідти так, ніби був там із сумирними вівцями.

З постом і три юнаки, увійшовши до Вавилонської печі й довгий час пробувши у вогні, вийшли з печі з тілами, світлішими за сам вогонь. Подивуйся постові і прийми його з розпростертими руками.

Чим більше «зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній день у день оновлюється» (2Кор. 4:16).

А якщо хочеш дослідити справу, то побачиш, що піст є матір’ю і здоров’я тілесного. Спитай у лікарів, і вони ясніше покажуть це. Звідки хвороби ніг, голови? Звідки більшість інших недуг? Чи не від пересичення? Як судно, залите водою, швидко занурюється і тоне, так і людина, віддавшись об’їданню і пияцтву, несеться в прірву, топить свій розум і душу і нездатна до добрих діл.

Розважання на кожен день