Не за всі гріхи однаково карає Бог; але є численні різні покарання, зважаючи на час, на особи, на достоїнства, на розум і на безліч інших обставин. Щоби зрозумілішими були слова мої, вкажемо тут на один гріх – блуд; дивися, наскільки різноманітні покарання представлю я не від себе, але з Божественних Писань. Хто чинив перелюб раніше за закон, той інакше і карається. “Ті, – говорить Павло, – які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть” (Рим. 2:12). Хто ж чинив перелюб після закону, той найжорстокіше терпітиме покарання: “а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені”.

Якщо хто вчинив блуд, будучи священиком, то самий сан збільшить жорстокість його покарання. Саме тому інші діви за перелюб були вбивані, а дочки священиків спалювалися, чим Законодавець чітко показує, яка страта загрожує священику за такий гріх. Бо якщо дочка наражається на більше покарання, тому що вона дочка священика, то тим паче сам священик. Якщо якась жінка вчинила блуд через насилля, то вона є вільна від покарання. Якщо вчинила блуд жінка багата і жінка бідна, то і тут є відмінність. Чи вчинив хто блуд після пришестя Христового і вмер, не прийнявши хрещення, жорстокішого той зазнає покарання, ніж усі вище згадані.

Чи вчинив хто блуд після обмивання Божественним хрещенням, тут уже не лишається ніякої розради. “Якщо той, хто зрікся закону Мойсеєвого, – говорить Павло, –  при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю, то наскільки тяжчої кари, гадаєте, заслужить той, хто зневажає Сина Божого і не шанує як святиню Кров завіту, якою освячений, і Духа благодаті ображає?” (Євр. 10:28-29). Якщо вчинив блуд який-небудь священик нині – це особливо вже є верх усяких зол. Чи бачиш, наскільки неоднаковий є один і той самий гріх?

Також велика відмінність виникає і від знання. Бо “той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий” (Лк. 12:47). І вчинений гріх після таких і таких багатьох прикладів отримає більше покарання. Тому Христос сказав: “ви ж, і бачивши це, не розкаялися” (Мф. 21:32), хоча і багато хто був вилікуваний; у тому ж докоряє Він і Єрусалиму: “Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!” (Лк. 13:34). Також і ті, котрі живуть у розкоші і грішать, отримають найжорстокіше покарання, як видно з притчі про багатія та Лазаря.

Збільшується ще важкість гріха і від місця, на що Сам Христос указує: “…між храмом і жер­товником” (Мф. 23:35). І від якості самих злочинів: “До злодія не ставляться з презирством, якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний” (Прип. 6:30). І знову: “Взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти?” (Єз. 16:20). Також від осіб: “Якщо згрішить людина проти людини, то помоляться за неї Богу; якщо ж людина згрішить проти Господа, то хто буде заступником за неї?” (1Сам. 2:25).

Подібним чином, якщо хтось перевершує своєю безпечністю найгірших людей, саме це Бог ганьбить в Єзекиїля так: “Ви примножили беззаконня ваші більше, ніж язичники, які навколо вас, за уставами Моїми не чините і постанов Моїх не виконуєте” (Єз. 5:7); і якщо хто-небудь не виправляється навіть через приклади інших; якщо хтось користується особливим піклуванням: “Бо якби у Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то вони давно покаялися б у веретищі й попелі. Але кажу вам: Тиру й Сидону відрадніше буде в день судний, ніж вам” (Мф. 11:21-22).

Чи бачиш досконалу точність і те, що не всі за одні й ті самі гріхи отримують однакове покарання? І ми, якщо не скористаємося довготерпінням Божим, зазнаємо більшого покарання. Це підтверджує Павло: “Через жорстокість твою, – говорить, – і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву” (Рим. 2:5).

Зібрання повчань