Будемо виховувати дітей з великою старанністю й віддаляти юнаків від усякого гріха, особливо ж від плотського гріха; бо ця боротьба тяжка, й ніщо так не хвилює того віку, як ця пристрасть. Отож огородимо їх з усіх боків порадами, умовляннями, страхом і погрозами. Якщо подолають вони цю пристрасть, то не скоро поступляться й іншій; навпаки, вище будуть і сріблолюбства, і хтивості, й усіляко постараються уникати нетверезості й порочних товариств, будуть і батькам люб’язніші, і для всіх людей шанобливіші. Бо хто не пошанує скромного юнака? Хто не обійме і не поцілує того, хто приборкав нечисті прагнення? Хто серед найбагатших не згодиться з великим задоволенням віддати за нього дочку свою, хоча би він був бідніший за всіх? Як ніхто не буде такий жалюгідний і нерозумний, щоби зважитися мати зятем марнотратного й розпусного чоловіка, хоча би він був багатшим за всіх, так ніхто не буде й такий безрозсудний, щоби знехтувати і знеславити скромного і цнотливого.

Отож, щоби діти наші були й у людей шановані, й Богу люб’язні, будемо прикрашати їхню душу і цнотливими вводити в життя шлюбне. Ні про що не треба стільки піклуватися і дбати в юнаках, як про цнотливість і чистоту. Що робимо ми зі світильниками, того ж самого будемо дотримуватися й стосовно дітей. Часто трапляється, коли служниця запалить свічку, ми наказуємо їй не підносити світильник туди, де лежить очерет або сіно, або щось подібне, щоби не впала іскра і, взявшись за ту речовину, не запалила всього дому. Таке ж будемо мати піклування і про дітей: не станемо дозволяти їм звертати погляди туди, де нескромні служниці, нестримані дівиці, але якщо в нас така служниця чи сусідка, чи взагалі інша якась цього роду дівиця, то накажемо і підтвердимо їм, щоби вони і не з’являлися перед очима, і не починали розмову з юнаками, щоби не випала звідти іскра, не запалила усієї душі юнака й не спричинила безутішного горя.

Віддалятимемо їх не лише від видовищ, але й від слухання звабливих і нескромних пісень, щоби ними не спокусилася душа їхня. Не будемо водити їх до театрів, на бенкети й допускати на зібрання нетверезих, але станемо берегти юнаків ще більше ніж дів, переховуваних у внутрішніх палатах. Ніщо стільки не прикрашає цього віку, як вінець цнотливості й те, коли юнак візьме шлюб чистим від усякої розпусти. І жінки будуть їм люб’язні, якщо душа їхня наперед не пізнає блуду і не буде розбещена; коли юнак буде знати одну ту жінку, котра взяла з ним законний шлюб. Через те й кохання буває палкіше, і ласка щиріша, і дружба надійніша, якщо юнаки беруть шлюб цнотливими.

А що діється тепер, – це не шлюб, а просто грошовий договір і злодійство. Якщо юнак і перед шлюбом уже розбестився, і після шлюбу знову буде дивитися на чужу жінку, то, скажи мені, яка користь від шлюбу? Найтяжчого покарання гідний, непростимий гріх скоює він, якщо тоді, як у нього вдома є жінка, він оскверняє себе з розпусницями і чинить перелюб. А це буває через те, що перед шлюбом не дотримувалися цнотливості. Звідси чвари, лайки, руйнування сімей і щоденні сварки; через те любов до жінки холоне і закінчується, виснажуючись у стосунках із розпусницями. Але якщо юнак збереже цнотливість, то жінку свою він вважатиме милішою за всіх, стане дивитися на неї з великою любов’ю і зберігати з нею цілковиту злагоду, а з миром і злагодою ввійдуть у дім той усі блага.

Отже, щоби нам і тутешнє влаштувати добре, й отримати майбутні блага, будемо дбати і про себе самих, і про дітей своїх, особливо ж про збереження їх у цнотливості, щоби не прийти нам на той духовний шлюб у нечистих одежах, але з великим завзяттям насолодитися шаною, приготованою там достойним.

Зібрання повчань