Небезпека прагнення справедливості

«Взагалі прагнути справедливості власними силами, шукати її в людей чи навіть у Бога – це небезпечна річ»,- вважає Михайло Лукін . . .
Багато людей воліють справедливості. Хтось від земної влади, а хтось від Господа. І якщо стосовно першої групи людей загалом сказати нічого, окрім нагадати біблійне: «Проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа» (Єр. 17:5). Хоча згадування Господа деколи буває не зовсім доречним, адже більшість людей сприймають Його більше як міфічну істоту, ніж реальну Особистість, з Котрою можна вирішувати якісь справи. Зокрема ті, що стосуються справедливості. Ба більше, багато з тих, хто вважає себе «віруючими», навіть гадки не мають, що ті самі питання справедливості краще вирішувати з Господом, а зовсім не покладатися в цьому на людей, тим паче брати «правосуддя» у власні руки. Бо зазвичай це надалі породжує ще більшу несправедливість…
Це стосовно першої небезпеки прагнення справедливості, бо якщо людина береться вирішувати питання справедливості власноруч, це неминуче призводить до дій у відповідь, адже в кожного є власне бачення справедливості… Втім, людське судочинство теж далеко не ідеальне (це якщо надіятися на земну владу), і може помилятися або ж інтерпретувати події на власний розсуд, що явно не сприятимете справедливості. А це вже друга небезпека прагнення справедливості, адже коли людина розчаровується в земній владі, вона часто намагається вирішити питання справедливості власними силами, що у свою чергу приводить до небезпеки першої…
А що ж стосовно прагнення справедливості від Господа, хіба тут є якась небезпека? – Розумієте, у чому річ, Спаситель, «як Той, Хто має владу» (Мф. 7:29) вчить: «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Мф. 7:1,2). Тобто, ми можемо апелювати до Божої справедливості, але заразом ми повинні розуміти, що Господь буде так само ставитися до нас: справедливо, і судитиме за кожен наш гріх і переступ Його святої волі… Або ж ми прагнутимемо до Божої милості, а питання справедливості залишимо на Його власний розсуд. Здається, так буде куди краще.