Роздуми Марії Яреми, що присвячені апостольському читанню в 1-шу Неділю Великого посту . . .

У першу неділю Великого посту, неділю Торжества православ’я в читанні Апостола чуємо про сутність віри. Віра дозволяє людині знехтувати земними вигодами та терпіти наругу заради небесної нагороди (приклад великого Мойсея), уможливлює здобуття перемоги над незмірно могутнішими ворожими силами (приклад суддів Гедеона, Варака, Самсона, Iєффая), дарує смирення перед Богом і царську велич (приклад Давида), надихає богопізнанням і провіщенням незбагненного (приклад Самуїла та інших пророків). Віра підбиває царства могутніх (приклад суддів, Макавейських мучеників та інших), загороджує пащі диких звірів (приклад пророка Даниїла), гасить силу вогню (приклад трьох отроків у Вавилоні).

Віра спонукає до справедливості, мужності, уможливлює здійснення обітниць, чинить недолугого сильним, а померлого – воскреслим. Віра здатна спонукати людину відкинути визволення з рук нечестивців, а віддати себе на муки заради Того, до кого вона (віра) спрямована. Віра чинить людину здатною терпіти наруги і бичі, кайдани і в’язниці, каменування, розрізування пилою, допити, вмирання від меча, тиняння по світу, бідування, гноблення, кривдження, блукання. Віра чинить людину такою великою, що цілий світ її невартий.

Велика хмара правдивих свідків живого Бога і в Старому, і в Новому Завіті. Велика кількість біблійних свідків, а також мучеників, ісповідників та праведних від апостольських часів аж по нині. Усі вони разом вінчаються в Небі вінцями слави за свою добру і святу віру. Старозавітні праведні отримали здійснення обітниці через Христа. У Ньому ж її отримали і ті, що свято пожили в Новому Завіті. Він – Засновник і Завершитель віри. У Нього вдивляючись, можемо переможно змагатися з ворогом людським, можемо відкинути гріх, що так легко обмотує і так сильно тримає. Христос бо заради нашого спасення витерпів зневаги і хрест, сором і приниження. Завдяки Йому віра старозавітних увінчалася спасенням, а новозавітних знайшла своє звершення.

Православна віра в живого Бога (тобто та віра, якою правильно славимо Бога) чинить велике і славне. У всі часи. Для неї нема неможливого, бо для Бога все можливо. Для неї нема непосильного, бо в Бозі усяка сила. Вона чинить людину більшою і славнішою за світ. І цілий світ невартий одного, хто живе такою вірою.

Роздуми над недільними читаннями