Проповідь священика Сергія Ганьковського на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці . . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

«Коли хоче Бог, перемагаються закони природи», – співає Церква на вечерні нинішнього свята; коли хоче Бог, скасовуються закони природи, – нагадує вона вірним чадам своїм. Закони природи нині скасовуються в передочікуванні «нового неба і нової землі» (див. Одкр. 21:1), іншими словами – у передочікуванні Вічності, коли не буде тління, коли скасується смерть і «вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх» (Іс. 11:6). Як Царство Небесне зберігається до пори таємно в оболонці «гірчичного зерна» (Мф. 13:31), так Боголюдська Плоть Спасителя світу незримо і невідповідно із законами пропащого творіння створюється в утробі Пренепорочної Діви.

Ніхто не відає Тайни Боговтілення, ніхто не може дізнатися в тому, Хто прийняв «образ раба» (Флп. 2:7), Того, Хто «віки створив» (Євр. 1:2): ні «звані», ні «обрані», ні праведники, ні грішники, ні більший «серед народжених жінками» (Мф. 11:11). Ніхто з них не зміг дізнатися до кінця глибину премудрості Божої, і тільки Вона – Чиста Діва – «зберігала всі слова ці в серці Своєму» (Лк. 2:51). Не знаючи чоловіка, Вона не забарилася прийняти благовістя архангельське і не засумнівалася в істині, що «не буває безсилим у Бога ніяке слово» (Лк. 1:37).

Щоб зерно зійшло і принесло плід сторицею, потрібна була «добра земля» (Мф. 13:8). Але звідки ж було взятися цій «добрій землі» серед тління і пороху світу, що гине? Через те і скасувалися «закони природи», що усе єство, уся природа, весь світ розділяє сумну долю пропащого Адама і, за словом апостольським, «всі істоти разом стогнуть і мучаться донині» (Рим. 8:22). Через те і обрав Бог «немудре світу, щоб посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоб посоромити сильне; і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще» (1Кор. 1:27-28). Через те і «ублажають всі роди» (див. Лк. 1:48) не імперську силу, не горду потугу сталевих легіонів, не витончену мудрість вчених мужів, але упокорювання Раби Господньої, яке стало початком спасіння усього роду людського.

Закон природи простий і звичний: «око за око, зуб за зуб»; закон Христовий немислимий і дивний одержимим «праведним» гнівом: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас» (Мф. 5:44). За законом пропащої природи радість і тріумф – завжди результат надбання і примноження. За законом «нового створіння» (2Кор. 5:17), радість світу – результат Божого применшення і упокорення, наслідок того, що Той, хто може призвати до Себе на допомогу «дванадцять легіонів ангелів» (Мф. 26:53) замість цього покірливо приймає «образ раба» (Флп. 2:7), вселяючись в «утробу Дівочу».

Благовіщення, Матіас Стомер

«Коли хоче Бог, перемагаються закони природи» – скасовується закон природи і замість нього торжествує Закон Любові! І ця найважливіша, найрадісніша, дійсно – блага звістка, була послана не лише Пречистій Діві Марії, але і усім нам. Це звістка про те, що хоча за законами природи ми мали б померти, але тепер, коли сіється сім’я Закону Благодаті, коли Безмежний Бог з’єднується з обмеженою людською природою, ми не помремо ніколи! Ось чому апостол каже нам сьогодні таємничі і радісні слова, що відкривають таємницю спасіння людини Богом, що утілився: «А оскільки діти причетні плоті і крови, то і Він також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабстві» (Євр. 2:14,15).

Наш Бог прийняв плоть і кров, щоб смертю Своєю позбавити нас, дітей Своїх, від страху і рабства, від гріха і погибелі! Виходить, що і народився Він для того, щоб померти за нас, щоб могло здійснитися це життєдайне вмирання! Так «перемагаються закони природи», так смерть долається смертю, так скасовується древнє прокляття, що тяжіло над Адамом, що згрішив, так «сім’я жінки уражає голову змія» (див. Бут. 3.15).

Перемагається «закон пропащої природи» упокорюванням і лагідністю Діви Марії. Змінюється доля приреченого на вічне вигнання Адама не громами і блискавками вселенської катастрофи, але тихими словами довіри і згоди: «Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм» (Лк. 1:38).

Тепер переможи і в нас, Господи, єство нашої пропащої природи, зміни нашу гріховну природу, а ми, поглядаючи на Ту, Чиїм покірливим подвигом знищується прокляття світу і торжествує вічна радість любові, заспіваємо Благу звістку про те, що початок нашого спасіння покладений і «жало смерті» посоромлене! Амінь.

Автор: священик Сергій Ганьковський

Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці